ВС висловився щодо визнання електронних торгів недійсними

Для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 372/3161/18.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що громадянин України звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області, державного підприємства «Сетам», особи_2, приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу, в якому просив:

- визначити недійсними результати електронних торгів з реалізації земельної ділянки, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 4 червня 2018 року;

 - визнати недійсним акт про проведені електронні торги реалізації земельної ділянки, складений та затверджений приватним виконавцем на підставі протоколу проведених електронних торгів;

-  визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу.  

Позов мотивовано тим, що позивач є співвласником земельної ділянки, яка належить на праві спільної сумісної власності членам фермерського господарства «Б»» та зареєстрована одним із членів господарства.

ДП «Сетам» за заявою приватного виконавця проведено електронні торги з продажу вказаної земельної ділянки, оформлені протоколом проведення електронних торгів. Переможцем торгів визнано учасника № 3, а саме особу_2, який запропонував найвищу цінову пропозицію у розмірі 948 738, 24 грн та на підставі акта приватного виконавця про проведені електронні торги отримав у приватного виконавця нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Позивач вважає, що вказані електронні торги проведені з порушенням вимог законодавства та з цих підстав їх результати підлягають визнанню недійсними, а як наслідок – недійсними підлягають визнанню і правовстановлюючі документи, оформлені за результатами торгів, а саме акт приватного виконавця про проведені електронні торги та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Також зазначав, що вказані торги проведені за наявності ухвали суду про накладення арешту на вказану земельну ділянку.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за змістом положень статей 12, 19, 20 Закону України «Про фермерське господарство», а також положень статей 31, 78, 86, 89, 90 ЗК України, до майна фермерського господарства, яке належить усім членам господарства на праві спільної сумісної власності, може бути віднесено земельну ділянку, набуту фермерським господарством у власність як юридичною особою в порядку, передбаченому статтею 7 вказаного Закону, із земель державної або комунальної власності, або у інший спосіб, передбачений законом, а не земельну ділянку, яка є об’єктом права особистої приватної власності члена господарства. Такі земельні ділянки господарство може використовувати у своїй діяльності та здійснювати лише право володіння і користування цією землею (частина 2 статті 12 Закону України «Про фермерське господарство»), не маючи права розпоряджатися нею (частина 1 статті 78 ЗК України)», що є обов’язковою складовою змісту права власності на землю.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, відповідно до яких зазначена земельна ділянка уважається спільною сумісною власністю членів господарства, напроти, убачається, що право власності належить одній особі.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком, електронні торги – продаж майна за принцом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Також ВС зазначив, що відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявнику на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов’язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

ВС підкреслив, що державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред’явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

ВС зауважив, що сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Так, основним мотивом для визначення результатів оспорюваних електронних торгів недійсними позивач посилається на те, що реалізована на цих торгах земельна ділянка належала на праві спільної сумісної власності членам ФГ «Б», а також, що вказані торги проведені за наявності ухвали суду про накладення арешту на вказану земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції належним чином перевірив доводи позивача щодо належності реалізованої на електронних торгах земельної ділянки на праві спільної сумісної власності членам ФГ «Б» та, відхиляючи їх, правильно виходив з того, що на цей об`єкт нерухомості не поширюється інститут права спільної сумісної власності, оскільки єдиним його власником на момент проведення електронних торгів був позивач.

Будь-яких доказів на підтвердження права спільної сумісної власності членів ФГ «Б» на земельну ділянку, в тому числі доказів, що таке право зареєстровано відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,  позивачем на надано.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про Порядок проведення електронних земельних торгів: практика ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.