Комітет з питань правоохоронної діяльності 7 жовтня ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою» (№ 2315) у другому читанні та в цілому.
Проектом вносяться зміни до статей 76, 331, 392, 394, 395, 400, 407, 423 Кримінального процесуального кодексу України та доповнення цього Кодексу статтею 422-1. Ці зміни передбачають таке:
Щодо змін до 76 статті КПК (як відомо, сьогодні суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій), зміст та призначення прояснила голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Юлія Яцик: «У такий спосіб вирішується проблема нестачі суддів апеляційних інстанцій і виключається неможливість повторної участі судді при розгляду вироку».
Навіщо цей законопроект
Конституційний Суд України 13 червня 2019 року прийняв Рішення у справі № 3-208/2018(2402/18) за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України. Цим Рішенням було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
При цьому у пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України зазначає, що «Верховна Рада України має привести нормативне регулювання, встановлене частиною другою статті 392 КПК України, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням, а також запровадити такий механізм гарантування права на свободу обвинуваченого, стосовно якого винесено ухвалу про тримання під вартою під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, який не перешкоджатиме досягненню цілей правосуддя, не порушуватиме права інших учасників кримінального провадження та забезпечуватиме інші засади судочинства, зокрема розумні строки розгляду справи».
Вищезазначене рішення дало поштовх для того, щоб депутати взялися за роботу над внесенням відповідних змін до Кримінального процесуального кодексу України, які б належним чином регламентували процесуальний порядок апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Раніше депутати запропонували внести близько десятка правок у порядок подання декларацій держслужбовцями.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.