7 октября в Верховной Раде появился проект постановления № 2798/П о принятии за основу законопроекта о внесении изменений в Закон «Об оплате труда» относительно ограничения максимального размера заработной платы руководителей и работников предприятий государственного сектора экономики, государственных служащих и работников учреждений и организаций, которые финансируются или дотируются из бюджета.
Авторами законопроекта выступают народные депутаты из «Батькивщины», включая Юлию Тимошенко, Сергея Соболева и др.
При этом сам законопроект 2798, который предлагается принять за основу, был внесен еще в январе 2020 года, «пылился» целый год, и только сейчас его собираются рассмотреть.
Касается проект госслужащих, прокуроров, народных депутатов, судей, сотрудников судов, Нацбанка, дипломатов и так далее. Всем таким лицам предлагается ограничить зарплату 10 «минималками», т. е. до 60 тысяч грн («минималка» согласно проекту Госбюджета в 2021 году составит 6 тыс. грн).
Депутаты предлагают дополнить Закон «Об оплате труда» статьей следующего характера:
«Стаття 13-2. Обмеження максимального розміру заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету
Максимальний розмір заробітної плати керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також визначається відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат».
«В Україні склалася абсурдна ситуація із оплатою праці та грошовими винагородами і заохоченнями керівників державних монополій, керівництва і чиновників центральних і місцевих органів виконавчої влади. Подекуди, співвідношення між максимальною і мінімальною заробітною платою в одній установі, організації чи на підприємстві сягає понад 400 разів.
Керівники державних органів і підприємств публічного права отримують заробітні плати навіть значно більші, ніж отримують керівники аналогічних підприємств і державних органів у країнах-членах Європейського Союзу. Водночас рядові працівники цих самих суб’єктів господарювання отримують заробітну плату, навпаки, значно меншу, ніж рядові працівники аналогічних підприємств у країнах-членах Європейського Союзу.
Величезні зловживання щодо розподілу фонду оплати праці працівників суб’єктів господарювання, що належать державі або місцевому самоврядуванню, вимагають від Верховної Ради прийняття закону, який би встановив граничні межі максимальних заробітних плат в оплаті праці керівників і працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
Таким чином здійснюється соціальне пригнічення рядових співробітників шляхом перерозподілу фонду заробітної плати виключно в своїх інтересах. Такий підхід до розподілу фонду оплати праці є:
- порушенням основоположних засад верховенства права (справедливість, розумність, пропорційність тощо);
- покриванням некомпетентності та неефективності керівництва таких підприємств, які здатні подбати лише про свій захмарний достаток, а рядових працівників залишають за межею бідності, на межі виживання;
- проявом зловживань та халатності з боку чиновників виконавчої влади, відповідальних за ефективне управління такими підприємствами (державними монополіями);
- приниженням честі та гідності рядових працівників;
- шкодить економіці України.
У аналітичній записці Центру економічної стратегії «Реформа оплати праці державних службовців» [1], яка серед іншого мала на меті дослідження можливості зменшення диспропорції в оплаті праці в різних відомствах в межах сектору державного управління та уникнення політичних рішень, які спотворюють рівні компресії заробітних плат, наводяться мультиплікатори посадових окладів державних службовців та керівництва центральних органів влади, які можуть бути успішно імплементовані також і на рівні місцевого самоврядування, і в структурах господарюючих суб’єктів, що належать державі або місцевому самоврядуванню.
Відповідно до зазначеного дослідження, співвідношення між оплатою праці керівника державного органу не має перевищувати 6,5 кратного співвідношення із мінімальною заробітною платою в такому державному органі та у середньому – 8,1 кратного співвідношення із мінімальною заробітною платою, яка в свою чергу має бути рівною прожитковому мінімуму доходів громадян, взагалі», - отмечают авторы законопроекта.
Проект постановления о принятии законопроекта за основу внесла глава «социального» Комитета Верховной Рады Галина Третьякова.
При этом Комитет Третьяковой считает, что судей и прокуроров, а также Нацбанк затрагивать нельзя:
«Разом з тим, Комітет вважає за необхідне висловити низку зауважень до законопроєкту.
Так, запропоновані проєктом закону обмеження суддівської винагороди не узгоджуються з гарантіями незалежності суддів.
…Незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням. До того ж частиною сьомою вказаної статті 48 визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.
…
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже суперечить частині першій статті 55 Конституції України.
Крім того, авторами проєкту не враховано положення статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якими суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Подібні зауваження щодо порушення гарантій незалежності варто висловити і щодо обмеження в пропонований спосіб заробітної плати прокурорів. Статтею 16 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що незалежність прокурора забезпечується, зокрема, належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора.
При цьому передбачене проєктом обмеження оплати праці не узгоджується з положенням частини першої статті 81 Закону України «Про прокуратуру», згідно з яким заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Зміни до частини першої статті 81 законопроєктом не пропонуються.
Відповідно до статей 2 і 4 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису адміністративних витрат, а у визначених цим Законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України.
Статтею 53 Закону закріплено гарантії невтручання у виконання функцій і повноважень Національного банку, його Ради, Правління чи службовців інакше, як в межах, визначених Конституцією України та цим Законом. Законодавче регулювання питань, пов’язаних з виконанням Національним банком своїх функцій, установлюється або змінюється виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону», - отмечается в выводе Комитета, подписанном Третьяковой.
Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.