Щире каяття як обставина, що пом’якшує покарання, має місце і в тому випадку, коли засуджений не погоджується з кваліфікацією своїх дій. До такого висновку дійшов Верховний Суд (ВС) колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 334/5670/18.
Обставини справи
ВС розглянув касаційні скарги засудженого і його захисника на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя та ухвалу Дніпровського апеляційного суду за обвинуваченням засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК (умисне вбивство).
Перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на міжсходинковому майданчику третього поверху гуртожитку, у ході раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс удар ножем у ділянку грудної клітки потерпілого, від якого настала його смерть.
За вироком місцевого суду чоловіка визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років. Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін. ВС змінив вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду в частині призначеного покарання (позбавлення волі на строк 12 років) з огляду на несправедливість призначеного засудженому покарання через суворість. ВС установлено, що засуджений вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав, вибачився перед родичкою потерпілого, що вона підтвердила в судовому засіданні під час допиту, а також у поданих на адресу ВС запереченнях, усвідомлював, що смерть потерпілого настала від його дій, та під час судових засідань від цього не відмовлявся. При цьому ВС зауважує, що незгода засудженого з кваліфікацією його дій є правом особи та не впливає на щирість розкаяння, осуд поведінки та відчуття жалю щодо вчинених протиправних дій.
Крім того, ВС враховує також і дані про особу засудженого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, на час вчинення кримінального правопорушення був працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, має міцні сімейні зв’язки, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. А тому, враховуючи зазначене вище, а також сукупність обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, ВС дійшов висновку про необхідність пом’якшення ОСОБА_1 покарання, призначеного за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.