Суддя Європейського суду з прав людини Ганна Юдківська взяла участь у онлайн-семінарі щодо свободи слова та судового регулювання дифамації, який організувала ОБСЄ 25 вересня. У рамках свого виступу пані Юдківська представила учасникам вебінару особливості еволюції підходу ЄСПЛ до справ, у яких Суд мав шукати баланс між правом осіб на захист приватного життя (репутації) та свободою слова.
Суддя ЄСПЛ відзначила, що такі справи є доволі численними у Суді. Вони стосуються можливого порушення двох статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – статті 8, яка захищає право на приватне життя, та статті 10, яка захищає свободу слова. В результаті, до ЄСПЛ звертаються і невдоволені рішеннями національних судів громадяни та установи, і невдоволені подібними рішеннями журналісти, залежно від того, на чию користь національний суд ухвалив рішення.
«У нинішніх реаліях, включно із новими інформаційними технологіями, люди стали значно більш вразливими у моральному та соціальному плані, ніж це було 70 років тому, коли писалася Конвенція. І різні аспекти нашого життя через це стають для нас все важливішими і все більш дотичними до нашого самовідчуття, яке гарантоване фундаментальними правами, закладеними 70 років тому батьками-засновниками (Конвенції – прим.)», - так пані Юдківська пояснила поступове розширення розуміння поняття «приватного життя» Європейським судом з прав людини протягом останніх десятиліть.
Позиція ЄСПЛ щодо репутації
Далі спікерка звернула увагу на еволюцію позиції ЄСПЛ у справах, що стосувалася питань репутації людини. До прикладу, у рішенні у справі «Пфайфер проти Австрії» 2007 року Суд вперше визнав репутацію частиною індивідуальності та психологічної недоторканості, а тому – складовою поняття «приватне життя». Втім, тоді це було радше пробою нової території, аніж однозначним визнанням поширення захисту Конвенції на репутацію людини.
«Для того, щоб бути захищеною статтею 8, атака на персональну честь і репутацію має досягати певного рівня серйозності, аби нанести шкоди праву на повагу до приватного життя. Подальша практика показала, що цей поріг (шкоди – прим.) все знижується і знижується. Суд все більше схильний враховувати те, який вигляд матиме людина у суспільстві, бо сьогодні це є занадто важливим для персонального розвитку», – продовжила пані Юдківська.
Поступове зниження цього порогу мало наслідком те, що зараз Суд розглядає справи не лише про репутацію конкретної людини, а й про репутацію родини. В тому числі – в контексті репутації померлих її членів. Також спікерка звернула увагу слухачів на те, що нещодавно ЄСПЛ визнав наявність репутації, яка підпадає під захист Конвенції, у юридичних осіб.
Особливості підходу до свободи слова
Перш за все, суддя ЄСПЛ підкреслює, що стаття 10 Конвенції є унікальною у тому плані, що вона єдина накладає обов’язки та відповідальність на людей, які здійснюють ті чи інші свободи. Також вона відзначила, що протягом останніх років Суд розробив власну концепцію «відповідальної журналістики». Ця концепція є переліком обов’язкових вимог, за умови дотримання яких журналістська діяльність підпадає під захист статті 10 Конвенції. Концепція полягає у таких обов’язках журналістів:
Баланс між правом на захист репутації та свободою слова
Ганна Юдківська відзначила, що в усіх своїх рішення ЄСПЛ шукає баланс між цими правами, тому що кожна справа має особливості, через які не можна ухвалити абсолютне рішення. Отож, для того, аби спростити розгляд таких справ, Суд створив «балансувальний тест», який складається із ряду критеріїв, які ЄСПЛ бере до уваги для ухвалення рішення:
Спікерка навела ряд прецедентів із практики ЄСПЛ щодо того, як виходячи зі співвідношення усіх цих критеріїв, Суд виносить ті чи інші рішення. Зокрема, коли на перший погляд може здатися, що справи дуже схожі.
У підсумку цього блоку Ганна Юдківська зазначила таке: «Якщо ми з вами спробуємо зазирнути в майбутнє, то зрозуміло, що, скоріше за все, баланс між 8 та 10 статтями Конвенції буде все більше і більше схилятися на користь статті 8. Нове покоління суддів, … менш чутливе до питань приватності, але те саме покоління, котре виросло в епоху політкоректності, дискусії про фемінітиви, об’єктивізацію, менш схильне вважати право на свободу слова об’єктивною цінністю, як це було для батьків-засновників Конвенції. Тобто буде знижуватися поріг припустимості висловлювань у демократичному суспільстві».
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Ганна Юдківська розкритикувала українських суддів за неналежні обґрунтування судових рішень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.