Кабмін схвалив діяльність в Україні наукових парків: чого чекати українцям

На засіданні Кабінету міністрів України схвалено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків».

«Метою законопроєкту є підвищення ефективності інноваційної діяльності наукових парків та комерціалізації результатів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок. Міністерство вважає за необхідне надати закладам вищої освіти (ЗВО) і науковим установам справжню автономію щодо створення наукових парків і виключити можливу корупційну складову у цьому процесі. Також ми пропонуємо передбачити певні гарантії для розвитку. МОН розробило законодавчі зміни, які дозволять науковим паркам запрацювати ефективно та мати реальні результати діяльності», ‒ підкреслив т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет, якого цитує пресслужба Міністерства освіти і науки України (МОН).

Він звернув увагу на те, що проект змін розроблений відповідно до пріоритету 13.5 «Розвиток науки та інновацій» Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Зокрема, передбачається розбудова дослідницької та інноваційної інфраструктури, стан якої забезпечує створення та впровадження (комерціалізацію) вченими та суб’єктами інноваційної діяльності результатів їхніх досліджень та розробок.

Яка необхідність внесення законодавчих змін?

Наукові парки (НП) на сьогодні й досі не виступають ефективним інструментом впливу на розвиток інноваційних процесів.

Причиною є низка проблем, які потребують вирішення: нечітко визначено правовий статус та організаційно-правова форма НП; складний та довготривалий процес створення НП; обмеження на внески до статутного капіталу; не конкретизовано участь НП у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок; складність взаємодії між закладом вищої освіти/науковою установою та НП; відсутність власної інфраструктури та складність з орендою приміщення, обладнанням тощо; не визначено чіткий механізм виконання проектів НП; обмеженість джерел фінансування НП.

Крім того, у чинному законодавстві передбачена низка застережень, які вимагають одержання згоди органів державної влади. Так, рішення про створення НП приймається його засновниками за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері науки та інновацій, а у разі якщо засновниками НП є суб’єкти господарювання державної або комунальної власності, що здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління, рішення про участь таких засновників у заснуванні НП приймається за погодженням з відповідними органами, в управлінні яких перебуває державна або комунальна власність, закріплена за такими суб’єктами господарювання.

Існує необхідність виключити існуючі положення та надати автономію ЗВО та науковим установам щодо питання створення НП або внесення змін до установчих документів, зокрема до статутного капіталу. Це твердження обґрунтовується тим, що у законодавстві відсутня процедура та критерії погодження рішення про створення НП, тобто немає чітко визначених законодавством підстав.

Порядком погодження рішення про створення НП передбачено лише процедуру звернення, а процедура прийняття рішення, відмови у погодженні та низка інших питань не визначені.

Оскільки метою діяльності НП є розвиток науково-технічної та інноваційної діяльності у ЗВО та/або науковій установі, у Законі України «Про наукові парки» буде передбачено можливість цих суб’єктів впливати на процес прийняття рішень щодо управління НП.

Також пропонується виключити положення щодо існування одночасно двох установчих документів – статуту та засновницького договору. Адже відповідно до Цивільного кодексу України установчими документами є статут або засновницький договір.

Крім того, запропоновано конкретизувати форми залучення здобувачів освіти до виконання проектів НП – на підставі цивільно-правових договорів.

В МОН наполягають, що законодавчі зміни, які вони пропонують, дозволять:

чітко визначити правовий статус НП, їх організаційно-правову форму, чітко окреслити їх завдання та мету задля підвищення ролі та покращення інноваційної діяльності ЗВО та наукових установ;

надати право засновникам створювати НП без погодження із центральними органами виконавчої влади (надати автономію ЗВО та науковим установам щодо питання створення НП);

надати право НП самостійно встановлювати напрями діяльності без затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій;

встановлювати, що у разі виходу ЗВО та/або наукової установи, за участі яких було створено НП, зі складу засновників, НП підлягає ліквідації;

можливість ЗВО та/або науковій установі-засновнику надавати приміщення для розміщення НП на таких умовах оренди, як для бюджетних установ;

можливість ЗВО та науковим установам, які створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, а також таким ЗВО приватної форми власності брати участь  у  формуванні  статутного  капіталу НП у будь-якій формі (тобто шляхом внесення як матеріальних, так і нематеріальних активів);

включення до переліку джерел фінансування НП також і грантів, кредитів, поворотної фінансової допомоги.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.