ВС роз’яснив порядок проведення документальних перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень

Податковим кодексом України не передбачено право контролюючого органу після проведення документальної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення впродовж необмеженого часу складати доповнення до раніше складеного акта перевірки та приймати на цій підставі нове податкове повідомлення-рішення.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 804/3368/16.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «А» звернулося до суду з позовом до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, в частині донарахування 113 278, 04 грн.  У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючий орган може донарахувати платнику податків невраховані 25 % штрафної санкції лише в межах 1095 днів. Протиправність податкового повідомлення-рішення від 1 березня 2016 року слід встановлювати з урахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним за період з 1 березня 2016 року до 1 листопада 2014 року у сумі штрафу 113  278,04 грн.

На обґрунтування касаційної скарги, скаржник зазначав, що станом на дату прийняття Лівобережною ОДПІ первинного податкового повідомлення-рішення (17 грудня 2014 року) факт повторності порушення був відсутній, оскільки податкове повідомлення-рішення, на яке посилається відповідач, на вказану дату не було узгодженим. Крім того, на думку касатора,  конструкція норми пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України для застосування штрафних санкцій при повторному визначенні суми податкового зобов`язання передбачає, що і перше, і повторне застосування штрафних санкцій має здійснюватися одним і тим самим контролюючим органом. Тобто у даному випадку Лівобережна ОДПІ не повинна була застосовувати підвищений розмір штрафу, адже застосований спосіб визначення штрафних санкцій прямо не передбачений законодавством. Також наголошував, що службова перевірка (службове розслідування) є підставою для проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а не для складання додатку до раніше складеного акта перевірки та одночасного прийняття нового податкового повідомлення рішення.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обоз'якової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ВС зазначив, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов’язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв’язку з допущеними таким платником порушеннями  необхідно дотриматися певних умов, а саме – спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій удвічі, прийнято на підставі акта перевірки.

Разом із тим, відповідно до акта перевірки, зокрема додатка до акта «Розрахунок штрафної санкції по орендній платі за землю по ТОВ «А», до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 25 %, а не 50 %.

При цьому фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 % від основної суми грошового зобов`язання, згідно з податковим повідомленням-рішенням, стали результати проведення відповідачем службової перевірки на підставі наказу Лівобережної ОДП.

ВС зазначив, що у цій ситуації з огляду на обставини справи, контролюючий орган повинен був провести повторну перевірку на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідно до вимог Податкового кодексу України. Зокрема, така перевірка мала бути проведена на підставі наказу контролюючого органу вищого рівня; за результатами перевірки мали бути складені акт перевірки та податкове повідомлення рішення з дотриманням вимог статті 86 Податкового кодексу України.

Натомість відповідачем порушено процедуру проведення документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки в матеріалах справи відсутній наказ контролюючого органу вищого рівня про проведення перевірки.

ВС зауважив, що Податковим кодексом України не передбачено право контролюючого органу після проведення документальної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення впродовж необмеженого часу складати доповнення до раніше складеного акта перевірки та приймати на цій підставі нове податкове повідомлення-рішення. Такі дії контролюючого органу суперечать визначеним Податковим кодексом України процедурним механізмам щодо порядку проведення документальних перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, оскаржуване податкове-повідомлення рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, у зв`язку з чим безпідставно дійшли висновку про правомірність прийняття Лівобережною ОДПІ податкового повідомлення-рішення, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення: позиція ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.