З появою інституту приватних виконавців стратегія пошуку можливих активів боржників стала більш широкоплановою. Вмотивовані виконавці разом із адвокатами, які супроводжують процес стягнення боргів, відразу після відкриття виконавчого провадження намагаються відшукати все, що може бути у боржника – рахунки у різних банках, майно, корпоративні права, торгові марки, банківські скриньки тощо, - про наявність яких боржник зазвичай не має наміру добровільно повідомляти.
Одним із таких активів є дебіторська заборгованість боржника. Поки що мало хто з приватних виконавців застосовує у своїй діяльності звернення стягнення на такий актив. Його важко знайти, і процедура виявлення також досить скупо прописана у профільному законі про виконавче провадження. Проте успішний практичний досвід щодо звернення стягнення на кошти, що заборговані боржнику іншими особами, вже є. Про нього під час проведення практичної конференції «Приватне провадження 2020» розповіли учасники.
Судді були заскочені
За словами практиків, на перших поданнях до суду про звернення стягнення на дебіторську заборгованість боржника вчилися і самі приватні виконавці, і судді.
Ні у профільному законі, ні у підзаконних нормативно-правових актах немає навіть зразку відповідного подання до господарського суду.
«Супроводжуючи виконавче провадження, яке вів приватний виконавець, ми просто відкрили Господарський процесуальний кодекс та Цивільний процесуальний кодекс. Стаття 336 ГПК та стаття 440 ЦПК визначають порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам. За цим порядком і писали подання», - зазначили учасники.
Подання були направлені відразу у два суди - Господарський суд міста Києва та Господарський суд Київської області. Судді, отримавши ці подання, відразу відкрили кодекси, щоб переконатися – чи є відповідна процедура.
«Потім стало відомо, що судді двох судів навіть збиралися разом, щоб вирішити, що робити із цими поданнями. Слід віддати належне, вони розібралися і абсолютно правильно нам відмовили, бо в нормах кодексів є позиція, що подібне подання треба забезпечувати», - зазначили учасники.
Борг боржника боржника є активом боржника
Забезпечення подання щодо звернення стягнення на дебіторську заборгованість полягає у накладенні судом арешту на рахунки інших осіб, які заборгували боржнику, бо вони набувають якості активу боржника. Головне, щоб зазначений борг був беззаперечним фактом.
Доказом можуть бути два документи:
Якщо щодо стягнення боргу іншої особи на користь боржника вже відкрито виконавче провадження органами ДВС або приватним виконавцем, то таке виконавче провадження через суд необхідно зупинити.
І ще один важливий момент – переконати суддю у разі, коли боржнику заборгувало державне підприємство, що приватні виконавці не виконують рішення про звернення стягнення з державного підприємства, на що вони не мають права, а виконують рішення про повернення боргів звичайним суб’єктом господарювання, безвідносно від того, хто тому винен кошти.
Складність пошуку інформації
Складність пошуку даного активу також полягає в тому, що не всі причетні сторони розуміють статус боржника боржника. Навіть банки, буває, відмовляють в наданні інформації про наявні рахунки, мотивуючи це тим, що особа, якою цікавляться, не є стороною виконавчого провадження. У Державних органах також вкрай складно отримати інформацію про контрагентів боржника, бо там часто правилами документообігу не передбачена можливість надання такої інформації.
Доводиться все здобувати за допомогою хитрощів і складного алгоритму.
Стаття 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника:
За словами учасників, на практиці, якщо боржник є платником ПДВ, насамперед потрібна розшифровка цих операцій, де можна знайти хоча б податковий номер контрагента боржника.
На сайті ДПС у податковому реєстрі за податковим номером можна побачити найменування юридичної особи. А потім у реєстрі юридичних осіб – знайти її адресу.
«На територіях контрагентів боржники можуть ховати свої транспортні засоби. Коли ми довідались адреси контрагентів одного автотранспортного підприємства-боржника, то воно, розуміючи, що заховані машини будуть знайдені і підуть на реалізацію, швидко погасило свій борг», - згадує спеціаліст з виконавчого провадження.
Загалом, підсумовує він, набуту приватними виконавцями практику щодо стягнення специфічних активів варто врахувати в процесі вдосконалення профільного закону.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.