Функції уповноважених органів (центрів зайнятості) полягають саме у сприянні безробітним у пошуку роботи, а не у перебиранні обов’язків з професійного самовизначення, професійної орієнтації з безробітного на державний орган. При цьому обов'язку центру зайнятості у сприянні особі у пошуку підходящої особи кореспондує і обов'язок безробітного у відповідності статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» самостійно здійснювати пошук підходящої для себе роботи, а також бути готовим приступити до роботи за професією або підходящої роботи.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №820/1565/17.
Обставини справи
Громадянин України звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості (третя особа) Міністерство соціальної політики України, в якому просив визнати незаконними дії Харківського міського центру зайнятості під час здійснення прийому, які полягали у перегляді вакансій без врахування стану його здоров`я, наявності у нього підходящої освіти та необхідного стажу і досвіду роботи.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, дійшов висновку про невідповідність вчинених оскаржуваних дій відповідача критеріям вимог Закону України "Про зайнятість населення" та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок Верховного Суду
Суддів ВС підкреслили, що положеннями частин другої-п'ятої та сьомої статті 46 Закону №5067-VI передбачено, що для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального драгун виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Також ВС наголосив, що функції уповноважених органів (центрів зайнятості) полягають саме у сприянні безробітним в пошуку роботи, а не у перебиранні обов’язків з професійного самовизначення, професійної орієнтації з безробітного на державний орган. При цьому обов`язку центру зайнятості у сприянні особі у пошуку підходящої особи кореспондує і обов`язок безробітного у відповідності статті 44 Закону №5067-VI самостійно здійснювати пошук підходящої для себе роботи, а також бути готовим приступити до роботи за професією або підходящої роботи.
Слід зауважити, що законом передбачено, що у випадку неможливості надання безробітному роботи за професією, йому пропонується підходяща робота з урахуванням його здібностей, стану здоров'я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці. Таким чином, обов`язок органу зайнятості населення щодо пропозиції безробітному як роботи за професією, так і підходящої роботи залежить від наявності відповідних вакансій.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Позивач має диплом спеціаліста ХНУ ім. В.Н. Каразіна зі спеціальності "Соціологія" від 5 липня 2005 року та здобув кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін. Крім того, позивач отримав диплом бакалавра Харківського національного університету внутрішніх справ, згідно якого отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки "Право" та здобув кваліфікацію бакалавра права.
З копії трудової книжки особи_1 встановлено, що останній по спеціальностям за отриманою освітою не працював.
Відповідно до записів у трудовій книжці особи від початку трудової діяльності з 1989 року працював на різноманітних посадах, а саме: слюсаря, токаря, формовщика, столяра, вантажника, охоронця, знімача - укладальника, дорожнього робочого, молодшого оператора лінії, спеціаліста.
При цьому, судами попередніх інстанцій було встановлено, що під час прийому позивача фахівцем Харківського міського центру зайнятості внесено в додаток №1 до персональної картки позивача запис, а саме "Переглянуто вакансії соціолог, асистент соціолога, викладач соц. педагог.; юрисконсульт (недост. освіти); помічник юриста; фахівець - відсутні. Запропоновано відвідати спеціаліста з профорієнтації".
Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що фахівцем під час під час прийому позивача 28 березня 2017 року не виявлено вакантних посад, які б відповідали освіті, професії (спеціальності), кваліфікації позивача.
ВС зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій при задоволенні позову неправильно застосували норми матеріального права, а саме статтю статтю 46 Закону №5067-VI, що відповідно до статті 351 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмови у задоволенні позову.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Переселенці зможуть подати документи для отримання соціального житла через центри надання адмінпослуг.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.