Проблема дотримання балансу між забезпеченням таємниці досудового розслідування та правом на захист, опинилась у центрі уваги конференції, присвяченій річниці діяльності Вищого антикорупційного суду, що відбулась 10 вересня.
Як розповів старший детектив Національного антикорупційного бюро України Дмитро Давидчук, стаття 222 Кримінального процесуального кодексу України закріплює таємницю досудового розслідування та зазначає, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого, прокурора, в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
В той же час, є стаття 221 КПК, яка зобов’язує слідчого, прокурора за клопотанням сторони захисту, надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
«На стадії досудового розслідування прокурор і слідчий є особами, відповідальними за тактику слідчих дій. Тому, із тактичних міркувань, прокурори чи слідчі на тій чи іншій стадії досудового розслідування, наприклад, коли особа ще не повідомлена про підозру і ще збираються докази, можуть утриматись від надання стороні захисту тих чи інших матеріалів», — розповів Дмитро Давидчук.
Крім того, як зазначив детектив, при збиранні доказів сторона обвинувачення звертається з клопотанням про тимчасовий доступ до певних речей або арешт майна, до слідчого судді.
«Тут виникають певні проблемні питання, тому що сторона обвинувачення хоче зберегти певні речі ще в таємниці, але з іншого боку вона зобов’язана обґрунтувати свої вимоги тими чи іншими документами і надати слідчому судді такі документи – протоколи та матеріали слідчих дій, процесуальні документи тощо», — зазначив детектив.
Разом з тим, під час розгляду клопотань про арешт майна, слідчі та прокурори не зацікавлені у розголошенні таких документів. Тоді як власник майна навпаки подає клопотання про ознайомлення з клопотанням детективів чи прокурорів та додатками до нього. Детективи, зазвичай, у задоволенні таких клопотань заперечують.
Вищий антикорупційний суд, за словами детектива, зараз не має чіткої практики щодо розгляду таких клопотань. Частина суддів погоджується з доводами детективів НАБУ і надають можливість захисту ознайомитись тільки з тими документами, де є відповідний дозвіл детектива. Інша частина суддів ВАКС надає можливість стороні захисту ознайомитись з повним переліком матеріалів. В третьому випадку, матеріали і клопотання взагалі повертаються детективам на доопрацювання.
«На мою думку, обмеження обсягу матеріалів, з яким на етапі досудового розслідування може знайомитись сторона захисту, не обмежує права на захист. По-перше, закон передбачає розгляд таких клопотань і без присутності особи, яка володіє майном, речами та документами. По-друге, на інших етапах досудового розслідування або після його завершення, всі матеріали будуть відкриті стороні захисту. По-третє, сам арешт є тимчасовим заходом, який може бути скасований у встановленому КПК порядку», — зазначив Дмитро Давидчук.
На думку детектива НАБУ, детектив чи прокурор під час подання клопотань про доступ до речей та документів або арешт майна, може зазначити документи, які на даному етапі не можуть бути надані стороні захисту і про перелік таких документів він може зазначити як у клопотанні так і під час розгляду клопотання.
Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» також наводила думку детективів НАБУ щодо набуття статусу підозрюваного в кримінальних провадженнях, які розслідуються НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.