ВС висловився щодо відповідальності за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання

Відповідальність, яка передбачена п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», настає для замовника будівництва у разі неотримання ним Дозволу на виконання будівельних робіт (невидачі такого дозволу ДАБІ України) на момент виконання таких робіт.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 817/1269/17.

Обставини справи

Дочірнє підприємство «О» Товариства з обмеженою відповідальністю «С» звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду постанову Рівненського окружного адміністративного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за відсутності оригіналів дозвільних документів (дозволу та сертифікату) будівельні роботи на об'єкті "Реконструкція автозаправної станції зі встановленням додаткового технологічного обладнання модульного АГЗП» не можна вважати правомірними.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Приписами ч. 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

 Згідно з п.3 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт — щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Також ВС зауважив, що за порушення вищевказаних приписів законодавством України встановлена відповідальність, а саме: відповідно до п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), — у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

 З вищезазначеного вбачається, що відповідальність, яка передбачена п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», настає для замовника будівництва у разі неотримання ним Дозволу на виконання будівельних робіт (невидачі такого дозволу ДАБІ України) на момент виконання таких робіт.

ВС наголосив, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за відсутності оригіналів дозвільних документів (дозволу та сертифікату) будівельні роботи на об'єкті «Реконструкція автозаправної станції зі встановленням додаткового технологічного обладнання модульного АГЗПі» не можна вважати правомірними.

Разом з тим, висновок суду апеляційної інстанції зроблено без дослідження зібраних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки тому, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від у справі № 817/1289/17, що набрала законної сили 17.01.2018, встановлено, що на день проведення відповідачем позапланової перевірки позивача (30.05.2017), позивач мав Дозвіл на виконання будівельних робіт, який був виданий 14.12.2016 ДАБІ України.

Враховуючи наведене, ВС дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково, скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно: практика ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.