Визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно: практика ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 722/1882/16-ц та встановив, що не підлягають поділу (виділу) об’єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об’єкти нерухомого майна.

Обставини справи

Особа_1 звернулася до суду з позовом до особи_3 про визнання майна спільною сумісною  власністю та його поділ.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області  позовні вимоги задоволено. Постановою Апеляційного суду Чернівецької області рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позовних вимог особи_1 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції касатор подав касаційну скаргу. Щодо відмови у визнанні права власності на будівельні матеріали, вважає, що висновки апеляційного суду у цій частині є неправильними, оскільки законодавством України не заборонено вирішення спору щодо будівельних матеріалів, використаних при самочинному будівництві.

Висновок Верховного Суду

Судами встановлено, що особа_3 та особа_1 за час перебування у шлюбі самочинно без дозволу на будівельні роботи  та належно затвердженого проекту збудували гараж, літню кухню,  та сарай.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання права власності на Ѕ частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів, апеляційний суд зазначив, що такі позовні вимоги фактично зводяться до визнання права власності на незавершені будівництвом об’єкти.

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову про визнання права власності на Ѕ частину будівельних матеріалів та конструктивних елементів самочинного будівництва задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво жилого будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже, виходячи зі змісту цієї норми, самочинним є будівництво об'єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

ВС підкреслив, що наслідком самочинного будівництва є те, що в особи яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об’єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

ВС зауважив, що аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не  підлягають поділу (виділу) об’єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об’єкти нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог особи_1, оскільки гараж, літня кухня сарай є самочинним будівництвом, а визнання права власності на будівельні матеріали, використані для будівництва цих об'єктів є неправильно обраним способом захисту.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову Апеляційного суду Чернівецької області - без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що факт непроживання дитини у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення її права користування цим житлом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.