3 вересня Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про Бюро економічної безпеки» № 3087-д.
Під час виступів народний депутат Ярослав Железняк так описав своє бачення цього документа: «Цей законопроєкт про те, щоб забрати у всіх силовиків, всіх правоохоронців вплив на бізнес». Далі він зазначив, що цей орган має стати аналітичним, на відміну від силових органів, які зараз займаються розслідуванням економічних злочинів.
Данило Гетманцев, який виступив одним із ініціаторів законопроєкту, на критичні зауваження щодо того, що законопроєкт пропонує призначати Директора БЕБ Указом Президента, що є неконституційним, відповів, що вони взяли до уваги це рішення КСУ. Так, відповідно до проєкту комітет має передати компетенцію призначення Директора БЕБ від Президента до Кабміну. Також він окремо зазначив, що разом із колегами вони зареєстрували окремий законопроєкт, яким передбачено передачу підслідності економічних злочинів від СБУ, поліції та податкової міліції до БЕБ.
Народний депутат від «ОПЗЖ» Григорій Мамка скептично сприйняв перспективи створення БЕБ, зазначивши: «На даний час в Україні стільки державних органів, які займаються, по суті, репресивними заходами, а не аналітичними, що бізнес пищить не від кількості «маскі-шоу», а від кількості перевірок та кількості висновків, з якими невідомо що робити».
Його колега Анатолій Бурміч вважає, що ухвалення цього законопроєкту – «це не реформування, а нищення того, що хоч якось працює».
Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», одним із основних мотивів створення БЕБ є об’єднання усіх правоохоронних функцій в економічній сфері у рамках єдиного органу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.