Бюро економічної безпеки — навіщо воно та чому його досі не створили

Питання про те, «бути чи не бути» окремому органу, що займався б розслідуванням фінансових злочинів, одним із перших підняв під час свого прем’єрства Арсеній Яценюк. У 2014 році від доручив розробити концепцію роботи Служби фіскальних розслідувань, яка мала зібрати в собі повноваження інших органів, що стосуються розслідування економічних злочинів. Утім, ініціатива Яценюка, так само як і подальші ініціативи створення подібних органів, не була імплементована.

Одна з останніх спроб зрушити з місця це питання відбулася у 2019 році. На другий день роботи IX скликання Верховної Ради народний депутат Данило Гетманцев подав законопроект про утворення Бюро фінансових розслідувань. Втім, після первинного розгляду цього та альтернативних законопроектів усі пропозиції з утворення бюро зняли з розгляду.

Остання спроба створення такого органу – тепер вже Бюро економічної безпеки – законопроект № 3087, який було подано до Верховної Ради у лютому 2020 року.

Мета створення БЕБ

Одним із основних мотивів створення БЕБ є об’єднання усіх правоохоронних функцій в економічній сфері у рамках єдиного органу. Зараз такі повноваження розподілені між СБУ, податковою міліцією та Національною поліцією. І повноваження двох з трьох цих органів піддають сильній критиці.

Економічні повноваження у СБУ громадськість називає «рудиментом» КДБ та можливістю «кошмарити» бізнес. Раніше в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» на той час голова Консультативної місії Європейського Союзу (EUAM) Кястутис Ланчінскас зазначив, що СБУ повинна розвиватися в напрямку посилення контррозвідувальних, контртерористичних функцій і функції, пов'язаної із захистом державної таємниці. Водночас СБУ повинна відмовитися від розслідування економічних злочинів та організованої злочинності або корупції.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зазначає: «Ми повинні якомога швидше позбавити СБУ можливості розслідувати економічні правопорушення для тиску на бізнес». У своєму виступі у Верховній Раді пан Железняк звернув увагу на те, що за статтею «ухилення від податків» у СБУ «1200 справ було відкрито у 2019 році. До суду дійшов лише 1%. Половина вироків була виправдувальна».

Позбавлення Служби безпеки цих повноважень зокрема підтримали Президент та експрем’єр Гончарук. Разом з тим, поки новий орган не утворено, Президент подав до Верховної Ради законопроект про реформу СБУ, який зменшує повноваження Служби безпеки в економічній сфері. Втім, цей законопроект не гарантує бізнесу безпеку. Окрім того, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики знайшов у ньому цілий ряд ризиків. Наразі документ відправили на доопрацювання.

Своєю чергою, ліквідація податкової поліції – це одна із вимог отримання другого траншу на 600 млн євро відповідно до Кредитної угоди між Україною та ЄС. У Меморандумі про взаєморозуміння, який є частиною угоди, зазначено, що «Кабінет Міністрів ухвалить рішення про поетапну ліквідацію чинної Державної фіскальної служби (податкова поліція)».

Також цією угодою передбачене і створення єдиного органу фінансових розслідувань. У меморандумі зазначено, що «з метою повного введення в дію з 1 січня 2021 р. Верховна Рада України ухвалить у першому читанні проект закону про створення нового агентства для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів». Також у документі зазначено, що в процесі утворення нового органу необхідно провести «чітке розмежування його компетенції з іншими правоохоронними органами, зокрема СБУ та Національною поліцією».

Проблеми на шляху створення бюро

Протягом останнього року на шляху створення БФР/БЕБ стояло дві основних проблеми:

1. Спосіб утворення бюро.

Як було зазначено вище, одна з вимог кредитної угоди з ЄС – це ухвалення закону щодо органу, який буде займатися розслідуванням економічних злочинів. У цей самий час Головне науково-експертне управління та Головне юридичне управління Верховної Ради у своїх висновках до одного із законопроектів зазначили, що утворення органу виконавчої влади – це конституційні повноваження Кабінету Міністрів, а не Верховної ради.

2. Підпорядкованість органу.

Законопроект № 3087, запропонований депутатами фракції «Голос», пропонує призначати директора бюро комісією, до якої входитимуть 3 представників Кабміну та 3 представників міжнародних донорів, які протягом останніх двох років надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції, боротьбі з економічними злочинами. Координувати роботу бюро буде міністр фінансів.

Альтернативний проект закону № 3087-д від депутатів із фракції «Слуга народу» пропонує призначати директора відомства Президенту за поданням комісії, трьох членів якої призначає Президент, трьох – Верховна Рада, ще трьох – Кабмін. Призначення директора бюро зустріло критику не тільки політичних опонентів Зеленського, а й Головного науково-експертного управління. На думку управління, ухвалення такого закону потребує внесення змін до Конституції, адже Конституцією не передбачено повноважень Президента призначати директора бюро.

Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що до Верховної Ради надійшов законопроект, який має забезпечити діяльність БЕБ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.