Прокуроры должны обеспечивать своевременное и принципиальное реагирование на выявленные в ходе реализации представительских полномочий факты незаконных действий (бездействия) судей, постановления ними неправосудных решений, необоснованного затягивания рассмотрения дел, существенного нарушения норм процессуального права, промедление с изготовлением мотивированного судебного решения и тому подобное.
Об этом, в частности, идет речь в приказе, подписанном Генпрокурором Ириной Венедиктовой 21 августа 2020 года №389 «Об организации деятельности прокуроров относительно представительства интересов государства в судах».
Так, в приказе идет речь о том, что в случае установления сведений о совершении судьей местного или апелляционного суда дисциплинарного проступка руководителям региональных (областных) прокуратур, первым заместителям и заместителям Генпрокурора, руководителю Специализированной антикоррупционной прокуратуры в пределах определенных законом сроков применения дисциплинарного взыскания нужно инициировать вопрос о привлечении судьи к ответственности путем обращения в установленном законом порядке в Высший совет правосудия.
Руководителям местных (окружных) прокуратур в случае выявления оснований для обращения в Высший совет правосудия не менее чем за 3 месяца до окончания срока применения дисциплинарного взыскания к судье направлять в региональную (областную) прокуратуру мотивированное ходатайство с приобщением необходимых материалов.
А в случае установления фактов, свидетельствующих о совершении дисциплинарного проступка судьей Верховного Суда, руководителям региональных (областных) прокуратур в срок, определенный в пункте 15.2 настоящего приказа, отправлять в Офис Генерального прокурора мотивированное ходатайство с присоединением соответствующих материалов.
Ниже приводим полный текст приказа Генпрокурора.
Н А К А З
№ 389
21 серпня 2020 року м. Київ
Про організацію діяльності прокурорів
щодо представництва інтересів держави в суді
Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, статей 1 – 3, 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» з метою забезпечення належної організації діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді, керуючись статтею 9 Закону України «Про прокуратуру»,
Н А К А З У Ю :
1. Першим заступникам та заступникам Генерального прокурора, заступнику Генерального прокурора – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівникам регіональних (обласних), місцевих (окружних) та військових (спеціалізованих) на правах регіональних (обласних) та місцевих (окружних) прокуратур (далі – регіональні (обласні), місцеві (окружні) прокуратури), їх першим заступникам та заступникам, керівникам відповідних структурних підрозділів забезпечувати здійснення процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у судовому провадженні, в порядку, передбаченому законом, з дотриманням особливостей, визначених цим наказом.
2. Завданнями здійснення представництва в суді визначити захист інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду.
3. Представницьку діяльність здійснювати шляхом:
- пред’явлення позовів (подання заяв);
- вступу у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами) інших осіб;
- ініціювання перегляду судових рішень, у тому числі у справах, провадження в яких відкрито за позовом (заявою) іншої особи;
- участі у розгляді справ судами;
- участі у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справах, у яких прокурором здійснювалося представництво інтересів держави.
4. Відомості щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень отримувати з:
- інформації, що надходить до органів прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень;
- матеріалів кримінальних проваджень, справ про адміністративні правопорушення, у тому числі пов’язані з корупцією;
- публікацій у засобах масової інформації, у тому числі мережі Інтернет, публічної інформації у формі відкритих даних;
- документів, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень;
- звернень фізичних і юридичних осіб, депутатів усіх рівнів, громадських об’єднань та організацій;
- інших джерел.
5. При вирішенні питання про пред’явлення позову (подання заяви) забезпечувати додержання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та норм процесуального законодавства щодо з’ясування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, повідомлення відповідного суб’єкта владних повноважень про звернення до суду з позовом (заявою).
5.1. У разі виявлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушень одночасно із заходами представницького характеру за наявності підстав здійснювати передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
6. Забезпечувати повноту та обґрунтованість процесуальних документів, додержуватися вимог закону щодо форми і змісту, юрисдикції, визначеної компетенції та обмежень. Посилатися на норми матеріального і процесуального права, якими регулюються відповідні правовідносини, враховувати практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, правильно обирати спосіб захисту, долучати до позовів(заяв), скарг належні, допустимі, достовірні та достатні докази, у тому числі щодо відправлення копії позовної заяви, скарги і доданих до них документів іншим учасникам справи, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.
6.1. Позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його перших заступників та заступників, керівників регіональних (обласних), місцевих (окружних) прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.
6.2. Керівникам місцевих (окружних) прокуратур у разі виявлення обставин, які потребують пред’явлення позову або вступу у справу, у тому числі шляхом ініціювання перегляду судових рішень, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України або Національного банку України, відповідні матеріали надсилати до регіональних (обласних) прокуратуріз документами, що подаються до суду як докази, оформленими та засвідченими відповідно до вимог законодавства. Керівникам регіональних (обласних) прокуратур у разі самостійного виявлення обставин, які потребують вжиття представницьких заходів, чи надходження матеріалів із місцевих (окружних) прокуратур направляти проєкт позову, заяви про вступ, апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами та матеріали до Офісу Генерального прокурора для вирішення питання про їх пред’явлення.
6.3. До пред’явлення позову (подання заяви) за наявності підстав відповідно до вимог законодавства порушувати питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову та забезпечення доказів з обґрунтуванням необхідності їх застосування.
6.4. При пред’явленні позову (заяви) ініціювати забезпечення позовних вимог у порядку, передбаченому законом. Зазначати конкретні види та способи цих заходів, а також необхідність їх застосування.
6.5. Керівникам самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, прокуратур усіх рівнів забезпечувати формування одночасно з паперовими також електронних наглядових проваджень за позовами (заявами) прокурора, у справах, у які здійснено вступ, а також за позовами у кримінальному провадженні в інформаційно-аналітичній системі «Облік та статистика органів прокуратури».
6.6. Звертаючись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури, повідомляти про це з посиланням на номер електронного наглядового провадження за позовом прокурора, який братиме участь у розгляді справи. Письмово інформувати відповідний суд про необхідність повідомлення цього прокурора про рух справи. Прокурору, який забезпечував участь у суді, про рух справи та результати розгляду невідкладно повідомляти прокурора, який подав позов (заяву).
6.7. Заяви по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення) та інші процесуальні документи подавати прокурору, який забезпечує участь у суді, у строки, визначені процесуальними кодексами або судом. Якщо їх подано з порушенням строку, обґрунтовувати поважність причин несвоєчасного подання цих заяв або клопотань.
6.8. Забезпечувати своєчасне реагування на факти безпідставної відмови судами у прийнятті позовів (заяв), їх повернення, тяганини при їх розгляді.
7. Позовну заяву у кримінальному провадженні подавати прокурору, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у ньому, з урахуванням вимог пункту 12 частини другої статті 36, частини третьої статті 128 КПК України. Порядок забезпечення участі у розгляді судами такої позовної заяви та оскарження, ініціювання перегляду судових рішень у кримінальному провадженні, крім питань представництва інтересів держави при виконанні судових рішень, визначається відповідними наказами Генерального прокурора.
8. Керівництву прокуратур усіх рівнів у межах компетенції забезпечувати своєчасне реагування на судові рішення, що підлягають та потребують оскарження в цивільних, господарських, адміністративних справах, та якісну підготовку апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Дотримуватися визначених процесуальним законодавством порядку і строків подання скарг, заяв до суду, за наявності підстав подавати клопотання про їх поновлення, указуючи поважні причини їх пропуску.
8.1. З метою забезпечення реагування на судові рішення, що зачіпають інтереси держави та постановлені без участі прокурора, вступу у справу або подання позову (заяви) постійно здійснювати моніторинг рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також отриманої від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень інформації з цього питання.
Ураховувати присічні строки, встановлені законодавством, для подання скарг, заяв до суду.
8.2. Виявлення судових рішень, які потребують перегляду, здійснювати (у тому числі шляхом моніторингу): постановлених місцевими загальними судами – прокурорам місцевих (окружних) прокуратур за місцем розташування відповідних судів; місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами – підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам регіональних (обласних) прокуратур відповідно до їхньої компетенції за місцезнаходженням зазначених судів.
8.3. Апеляційні скарги на судові рішення у справах за позовами інших осіб, виявлені в порядку моніторингу, а також на ухвали суду першої інстанції прийняті не по суті вирішення спору, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду (частина перша статті 255 ГПК України, частина перша статті 353 ЦПК України та частина перша статті 294 КАС України) подавати прокурору, який пред’явив позов, або керівникам, першим заступникам, заступникам керівника прокуратури, якою виявлено таке судове рішення, та керівникам прокуратури вищого рівня.
8.4. Апеляційні скарги на судові рішення, якими вирішено спір по суті позовних вимог, подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників регіональних (обласних) прокуратур за місцем розташування суду, що розглядав справу, у тому числі у справах за позовами місцевих (окружних) прокурорів та за позовами інших осіб, у які прокурором здійснено вступ.
Керівникам місцевих (окружних) прокуратур у разі виявлення зазначених судових рішень, які потребують реагування шляхом подання апеляційних скарг, не пізніше 3 днів після отримання копії судового рішення інформувати про них регіональні (обласні) прокуратури з наданням відповідних обґрунтувань.
8.5. У разі відсутності підстав для подання апеляційної скарги на судове рішення, постановлене не на користь інтересів держави, у тому числі у справах за позовами інших осіб, з метою захисту яких прокурором здійснено вступ, складати мотивований висновок, затверджувати його керівником, першим заступником, заступником керівника прокуратури, працівники якої брали участь у судовому засіданні, та не пізніше 5 днів до закінчення строку на апеляційне оскарження направляти цей висновок до прокуратури вищого рівня, у тому числі засобами електронного зв’язку, вказуючи номер електронного наглядового провадження.
Якщо прокурор не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції, подавати апеляційну скаргу, складати висновок та повідомляти про це прокуратуру вищого рівня прокурору, який пред’явив позов або вступив у розгляд справи за позовами інших осіб.
8.6. Касаційні скарги на судові рішення, у тому числі на ухвали процесуального характеру, якщо вони підлягають оскарженню, подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників регіональних (обласних) прокуратур, працівники яких брали участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, зокрема й у справах за позовами прокурорів регіональних (обласних) і місцевих (окружних) прокуратур інших регіонів та у справах, у які прокурором прокуратури іншого регіону здійснено вступ.
Копію касаційної скарги не пізніше 5 днів до закінчення строку на касаційне оскарження направляти до Офісу Генерального прокурора, у тому числі засобами електронного зв’язку, вказуючи номер електронного наглядового провадження.
8.7. У разі відсутності підстав для касаційного оскарження, складати мотивований висновок, затверджувати його керівником, першим заступником, заступником керівника прокуратури, працівники якої брали участь у судовому засіданні, та не пізніше 5 днів до закінчення строку на касаційне оскарження направляти цей висновок до Офісу Генерального прокурора, в тому числі засобами електронного зв’язку, вказуючи номер електронного наглядового провадження.
У разі незгоди з висновком про відсутність підстав для касаційного оскарження касаційну скаргу подавати керівнику, першому заступнику, заступнику керівника регіональної (обласної) прокуратури, який пред’явив позов або вступив у справу, незалежно від участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції.
8.8. При використанні повноважень, передбачених статтею 24 Закону України «Про прокуратуру», щодо права прокурора, який подав апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, або прокурора вищого рівня на їх зміну, доповнення, відкликання або відмову неухильно дотримуватися процесуальних строків, установлених статтями 256, 288, 321 ГПК України, статтями 354, 390, 424 ЦПК України та статтями 295, 329, 363 КАС України.
9. Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у справах за позовами Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України) вносити за підписом керівництва Офісу Генерального прокурора або за його дорученням – керівників регіональних (обласних) прокуратур, у справах за позовами регіональних (обласних) або місцевих (окружних) прокуратур, а також у справах, у які ці прокуратури здійснили вступ, – за підписом керівників відповідних регіональних (обласних) прокуратур.
10. Керівникам місцевих (окружних) прокуратур за наявності підстав для внесення заяви про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судових рішень у справах за позовами місцевих (окружних) прокуратур, а також у справах, у які ці прокуратури здійснили вступ, не менш як за 15 днів до закінчення процесуального строку на внесення заяви надсилати до регіональної (обласної) прокуратури вмотивоване клопотання із долученням копій судових рішень, доказів про наявність нововиявлених або виключних обставин, а також інших необхідних матеріалів. У разі пропуску строку з поважних причин надавати докази на підтвердження їх поважності.
11. Керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора та регіональних (обласних) прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам місцевих (окружних) прокуратур, їхнім першим заступникам та заступникам контролювати якість підготовки та забезпечення участі підлеглих працівників у судових засіданнях.
11.1. Участь у розгляді позовів у місцевих загальних судах забезпечувати місцевим (окружним) прокуратурам за місцем розташування суду. Участь у судових засіданнях у справах за позовами, поданими не за місцем розташування прокуратури в іншому регіоні, здійснювати у виключних випадках за погодженням з Офісом Генерального прокурора прокурорам, які їх подали. Про такі наміри своєчасно, але не пізніше як за день до судового засідання, повідомляти прокуратуру за місцем розташування суду та Офіс Генерального прокурора.
11.2. Підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам регіональних (обласних) прокуратур відповідно до їхньої компетенції забезпечувати участь у розгляді справ у місцевих господарських та адміністративних, апеляційних судах за їх місцезнаходженням, місцевих загальних судах у справах за власними позовами (заявами).
11.3. Підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам Офісу Генерального прокурора відповідно до їхньої компетенції забезпечувати участь у розгляді справ у Верховному Суді, а також у розгляді судами першої та апеляційної інстанцій справ за власними позовами (заявами), справ, у які Офісом Генерального прокурора здійснено вступ. За дорученням Офісу Генерального прокурора участь у розгляді зазначених справ забезпечувати регіональним (обласним) прокуратурам.
11.4. Прокурору, який брав участь у справі і був присутнім у судовому засіданні в день оголошення рішення, забезпечувати невідкладне отримання його копії.
11.5. Прокурорам, які пред’явили позови (подали заяви), вступили у справи за позовами (заявами) іншої особи, оскаржили судові рішення, брали участь у справі, контролювати подальший рух справи. У разі направлення скарги, заяви до суду апеляційної (касаційної) інстанції, призначення справи до розгляду невідкладно повідомляти про це прокурора, який має забезпечувати участь, із зазначенням реєстраційного номера електронного наглядового провадження.
У випадках перебування у провадженні судів інших справ, результати розгляду яких можуть вплинути на вирішення справи за участю прокурора, забезпечити контроль за їх рухом. За наявності підстав вживати або ініціювати вжиття відповідних заходів представницького характеру.
12. Керівникам самостійних структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів, зокрема тим, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування та дізнання, у тому числі у формі процесуального керівництва ним, за наявності підстав для захисту інтересів держави поза межами кримінального провадження шляхом підготовки та звернення до суду з позовом, заявою, вступу у справу, оскарження рішення невідкладно за погодженням із першим заступником або заступником Генерального прокурора, в регіональних (обласних) прокуратурах – з першим заступником або заступником керівника цієї прокуратури передавати до підрозділів представництва або інших підрозділів згідно з їхньою компетенцією відповідні матеріали з мотивованим висновком щодо необхідності застосування представницьких повноважень разом з документами, оформленими та засвідченими відповідно до вимог законодавства, що подаються до суду як докази.
12.1. Підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам згідно з їхньою компетенцією у місячний строк, а за вказівкою керівництва прокуратури – невідкладно вивчати передані матеріали та за наявності підстав готувати позови, заяви, скарги і надсилати їх до суду, організовувати участь у їх розгляді, вступати в розгляд справ за позовами, заявами, скаргами інших осіб.
У разі необхідності витребовувати додаткові матеріали з підрозділу, який ініціював подання позову, заяви чи скарги, вступ у справу, а в разі неповноти наданих матеріалів – повертати для доопрацювання з обґрунтуванням мотивів відмови у пред’явленні позову.
13. За наявності визначених законом підстав для представництва інтересів держави в судах застосовувати надані законом повноваження щодо вступу за своєю ініціативою в розгляд цивільних, господарських та адміністративних справ. Відомості про наявність на розгляді в судах справ, що зачіпають інтереси держави та потребують застосування представницьких повноважень прокурора, виявляти з використанням джерел, зазначених у цьому наказі.
13.1. Рішення про вступ у справу приймати керівництву прокуратур, як правило, за результатами вивчення справ. Про вступ у розгляд справи, порушеної за ініціативою інших осіб, письмово повідомляти суд з обґрунтуванням підстав для представництва. У разі вступу прокурора у справу шляхом подання процесуального документа обґрунтовувати в ньому наявність підстав для здійснення представницьких повноважень.
14. У разі скасування незаконних рішень вживати заходів щодо повороту виконання судового рішення або поновлення порушеного права в інший спосіб.
15. Забезпечувати своєчасне та принципове реагування на виявлені під час реалізації представницьких повноважень факти незаконних дій (бездіяльності) суддів, постановлення ними неправосудних рішень, безпідставного затягування розгляду справ, істотного порушення норм процесуального права, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення тощо.
15.1. У разі встановлення відомостей про вчинення суддею місцевого чи апеляційного суду дисциплінарного проступку керівникам регіональних (обласних) прокуратур, першим заступникам та заступникам Генерального прокурора, заступнику Генерального прокурора – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у межах визначених законом строків застосування дисциплінарного стягнення ініціювати питання про притягнення судді до відповідальності шляхом звернення у встановленому законом порядку до Вищої ради правосуддя.
15.2. Керівникам місцевих (окружних) прокуратур у разі виявлення підстав для звернення до Вищої ради правосуддя не менш як за 3 місяці до закінчення строку застосування дисциплінарного стягнення до судді надсилати до регіональної (обласної) прокуратури вмотивоване клопотання із долученням необхідних матеріалів.
15.3. У разі встановлення фактів, що свідчать про вчинення дисциплінарного проступку суддею Верховного Суду, керівникам регіональних (обласних) прокуратур у строк, визначений у пункті 15.2 цього наказу, надсилати до Офісу Генерального прокурора вмотивоване клопотання із долученням відповідних матеріалів.
16. Керівникам прокуратур усіх рівнів вживати відповідно до вимог законодавства заходів, спрямованих на реалізацію повноважень щодо участі у виконавчому провадженні при виконанні судових рішень, постановлених у справах, у яких прокурорами здійснювалося представництво в суді. Забезпечувати належне представництво інтересів держави при виконанні судових рішень.
16.1. Забезпечення представництва інтересів держави при виконанні судових рішень, у тому числі за цивільними позовами у кримінальних провадженнях, в Офісі Генерального прокурора, регіональних (обласних) прокуратурах покласти на відповідні підрозділи представництва.
Після набрання законної сили судовим рішенням про повне або часткове задоволення вимог прокурора за цивільним позовом у кримінальному провадженні процесуальному керівнику невідкладно повідомляти відповідний підрозділ представництва з наданням виконавчих документів.
16.2. Вживати заходів для своєчасного звернення до виконання виконавчих документів. При направленні до державної виконавчої служби виконавчого документа із заявою про примусове виконання рішення за наявності даних надавати інформацію про належне боржнику майно та подавати клопотання про накладення на нього арешту.
16.3. У повному обсязі реалізовувати визначені законом права учасника виконавчого провадження, у тому числі на ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби у порядку відомчого контролю або до суду.
У разі виявлення в ході здійснення представництва інтересів держави при виконанні судових рішень порушень закону в діяльності податкових органів, органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, банків та інших установ і організацій, арбітражних керуючих, а також у діях фізичних осіб вживати заходів відповідно до повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру».
16.4. При виконанні рішення суду не за місцезнаходженням прокуратури, яка пред’явила позов (подала заяву), участь у виконавчому провадженні здійснювати відповідній прокуратурі за місцем виконання рішення. Прокурору, який отримав виконавчий документ, звертатися із заявою про примусове виконання рішення, про що невідкладно інформувати відповідну прокуратуру за місцем виконання судового рішення з направленням до неї копії судового рішення, виконавчого документа, іншої інформації. Про стан виконання та вжиті заходи невідкладно повідомляти прокурора, який пред’явив позов (подав заяву).
16.5. Участь у виконавчих провадженнях з виконання судових рішень, постановлених у справах, у яких Офісом Генерального прокурора (Генеральною прокуратурою України) здійснювалося представництво в суді, забезпечувати підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам Офісу Генерального прокурора відповідно до їхньої компетенції. За дорученням Офісу Генерального прокурора участь у зазначених провадженнях забезпечувати прокуратурам нижчого рівня.
Участь у виконавчих провадженнях, які перебувають на виконанні у структурному підрозділі Міністерства юстиції України, що здійснює примусове виконання рішень, забезпечувати підрозділам представництва Офісу Генерального прокурора відповідно до компетенції.
Участь у виконавчих провадженнях, які перебувають на виконанні у структурних підрозділах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, що здійснюють примусове виконання рішень, забезпечувати підрозділам представництва регіональних (обласних) прокуратур відповідно до компетенції.
16.6. Забезпечувати участь прокурора у розгляді судами справ за позовами, скаргами прокуратури або іншого учасника виконавчого провадження на рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, а також при вирішенні судами питань, пов’язаних із виконанням судових рішень, постановлених у справах, у яких прокурором здійснювалося представництво в суді.
16.7. У разі неможливості виконання рішення суду, постановленого за позовом, заявою прокурора та у справах, у яких ним здійснювалося представництво в суді, складати мотивований висновок, який узгоджувати з керівником або відповідальним за вказаний напрям роботи заступником керівника відповідного органу прокуратури, після чого невідкладно направляти до прокуратури вищого рівня.
Одночасно висновок та документи, на підставі яких прийнято рішення, долучати до наглядового провадження за позовом в інформаційно-аналітичній системі «Облік та статистика органів прокуратури».
У разі виникнення нових обставин, які свідчать про можливість виконання судового рішення, або усунення обставин, які раніше унеможливлювали виконання рішення, вживати заходів до реалізації передбачених законом повноважень учасника виконавчого провадження.
17. Представництво відповідно до закону прокуратурою громадян у судах у справах, провадження в яких розпочато до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснювати за правилами, які діяли до набрання ним чинності, до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
18. За кожним позовом (заявою), а також за кожною справою за участю прокурора, у яку здійснено вступ, у тому числі шляхом внесення апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами, вести наглядове провадження, а також електронне наглядове провадження в інформаційно-аналітичній системі «Облік та статистика органів прокуратури», до якого долучати (прикріплювати): копії позову (заяви), інших письмових заяв, усіх документів, що додаються до них, рішень суду, інших матеріалів, які були предметом дослідження чи обговорення в суді (у разі великого обсягу цих матеріалів – найбільш важливих документів), апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими, виключними обставинами прокурорів або інших учасників судового процесу, висновків про відсутність підстав для оскарження рішення суду, документів про стан реального виконання судового рішення, у тому числі скарг на рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби, інформацію про реєстрацію кримінальних проваджень, копії скарг щодо дисциплінарного проступку судді.
19. У разі направлення до суду заяви про відмову (відкликання) від процесуального документа її копію одночасно надсилати прокурору вищого рівня та прокурору, який забезпечує участь у розгляді справи.
19.1. При поданні позовів (заяв), апеляційних і касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, скарг на рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби, скарг щодо дисциплінарного проступку судді, реєстрації відомостей про кримінальні правопорушення одночасно повідомляти про це прокуратури вищого рівня із зазначенням номера електронного наглядового провадження.
20. Діяльність прокурорів з питань представництва інтересів держави в суді, їх захисту при виконанні судових рішень оцінювати, ураховуючи своєчасність, повноту та відповідність вжитих прокурорами заходів щодо фактичного поновлення порушених законних інтересів держави, реального відшкодування завданих збитків.
21. Організацію представництва органів прокуратури та її посадових осіб у судах у цивільних, господарських, адміністративних справах в Офісі Генерального прокурора та регіональних (обласних) прокуратурах покласти на підрозділи представництва в суді.
22. Представництво інтересів держави в суді Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою забезпечувати з урахуванням вимог пункту 3 частини 5 статті 8 Закону України «Про прокуратуру».
Особливості організації та порядок здійснення представництва інтересів держави в суді у сфері охорони дитинства визначати окремим наказом Генерального прокурора.
23. Визнати такими, що втратили чинність, накази Генерального прокурора України від 30 грудня 2014 року № 156 «Про заходи щодо вдосконалення представницької діяльності органів прокуратури» та від 21 вересня 2018 року № 186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень».
24. Контроль за виконанням наказу покласти на перших заступників та заступників Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівників регіональних (обласних), місцевих (окружних) та військових (спеціалізованих) на правах регіональних (обласних) та місцевих (окружних) прокуратур.
Генеральний прокурор І. Венедіктова
Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.