Розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД: практика ВС

Розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД: практика ВС" которая в 12:28, заменить первый абзац на этот: "Якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог ст. 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 753/22109/16-к.

Обставини справи

Деснянський районний суд міста Києва вироком визнав невинуватим особу у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та виправдав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з не доведенням вчинення останнім інкримінованого йому злочину.

Органом досудового розслідування особа обвинувачувався у тому, що він, працюючи на посаді головного спеціаліста відділу контролю за обслуговуванням Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації, будучи службовою особою, умисно з метою особистого збагачення, одержав від фізичної особи-підприємця неправомірну вигоду в розмірі по 1000 грн кожного разу за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не вжиття заходів по демонтажу тимчасової споруди, яка знаходиться на березі річки Десенка (2-га човнова станція) в Деснянському районі міста Києва.

Київський апеляційний суд апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Деснянського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року – без зміни.

Висновок Верховного Суду

При перевірці матеріалів кримінального провадження колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення поданої касаційної скарги немає, оскільки оскаржуване судове рішення постановлено у цьому провадженні відповідно до вимог кримінального процесуального закону.  

Зокрема, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, з якими обґрунтовано погодився й апеляційний суд, щодо визнання недопустимими доказами результатів НСРД, оскільки стороною обвинувачення не були належним чином відкриті стороні захисту ухвали слідчих суддів Апеляційного суду міста Києва про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду постановою від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19) уточнила висновки щодо застосування норми права, зроблені раніше у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у провадженні № 13-37кс18, акцентувавши увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК України.

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що, якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України. У разі, коли відповідні процесуальні документи були отримані стороною обвинувачення після передачі обвинувального акта до суду, то вона зобов’язана здійснити їх відкриття згідно з ч. 11 ст. 290 КПК України.

Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (у тому числі ухвала слідчого судді) були надані суду під час судового розгляду і стороні захисту у змагальному процесі була забезпечена можливість довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

Якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог ст. 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає. Суд має оцінити докази, отримані в результаті НСРД, в комплексі із розсекреченими процесуальними документами, які стали підставою для їх проведення, та не повинен автоматично визнавати такі докази недопустимими.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про НСРД: де закінчується пасивне спостереження і починається провокація злочину.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.