Порушення права на справедливий суд: позиція ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув скаргу № 6561/10, записана як «Авелоне та інші проти Італії».

Обставини справи

Справа стосувалася скарги заявників на те, що стаття 6 Закону № 140/1985, тлумачення якої здійснювалось Законом № 244/2007, становила законодавче втручання у судове провадження, що тривало, у зв’язку із чим було порушено їхнє право на справедливий суд.

Всі заявники у справі належать до різних категорій осіб (ветерани, ветерани війни – особи з обмеженими можливостями, вдови військових, цивільні, потерпілі від війни) або безпосередньо, або є спадкоємцями таких осіб. В силу положень розділу 6 Закону № 140/1985 держава запровадила щомісячне підвищення пенсій особам, які належать до однієї з категорій осіб, передбачених Законом № 336/1970, на суму 30 000 лір (15,49 євро). Після виходу заявників на пенсію Національне агентство із соціального захисту (Агентство) визнало, що всі з них мають право на підвищення пенсії з дати, коли вони мали право претендувати на її отримання.

Між 4 лютого 2002 року та 1 березня 2006 року заявники звернулись із декількома адміністративними позовами до Агентства, вимагаючи автоматичного підвищення пенсії із врахуванням розміру прожиткового мінімуму, починаючи з року, в якому Закон набрав чинності, а не від дати отримання ними права на пенсію. Агентство відхилило їхні вимоги. Після відхилення адміністративних позовів, між 28 липня 2005 року та 30 березня 2007 року шляхом подачі індивідуальних заяв заявники ініціювали провадження в суді м. Турин. До кінця 2007 року суд м. Турин та Апеляційний суд завжди ухвалювали рішення на користь заявників, зобов’язуючи Агентство перерахувати суми в сторону підвищення з року набрання чинності Законом. Таке тлумачення було також підтверджено Касаційним судом у рішенні № 14285/2005 стосовно особи, яка перебуває в такому ж становищі, що і заявники. 1 січня 2008 року Закон № 244/2007 набрав чинності. Стаття 2 (505) цього Закону передбачала автентичне тлумачення статті 6 (3) Закону № 140/1985, за яким останній має трактуватись так, що підвищення, встановлене статтею 6 (1), має бути розраховано з часу надання такого права (після виходу на пенсію). Конституційний суд визнав питання стосовно конституційності цього закону необґрунтованим. Надалі національні суди, розглядаючи справи заявників, застосовували або ці положення закону, або тлумачення Конституційного суду, у зв’язку із чим їхні позови були відхилені.

ЄСПЛ вирішив, що мав факт порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) і присудив кожному з позивачів виплатити відшкодування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.