Надважливий законопроект про долю правил судочинства в умовах децентралізації зареєстрували у Верховній Раді

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку із утворенням (ліквідацією) районів внесено в Раду та зареєстровано за № 3025а від 27.08.2020.

Ініціаторами законопроекту є група депутатів від фракції «Слуга народу». До цієї групи увійшли Голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін, члени Комітету Володимир Ватрас, Сергій Демченко, Роман Бабій, Сергій Вельможний, Василь Німченко, Дмитро Шпенов, Валерій Божик, Денис Маслов, Олександр Пузанов, Богдан Торохтій, Ігор Фріс, Михайло Новіков.

Над законопроектом також працювали Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко та член цього Комітету Олександр Корнієнко.

Головним Комітетом визначений Комітет з питань правової політики.

Текст законопроекту виявився у розпорядженні «Судово-юридичної газети».

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 17 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування. Відтепер в Україні за новим адміністративно-територіальним поділом повинно бути 136 районів замість 490.

Невідповідність судової системи новому територіальному поділу вже викликала жваве обговорення в соцмережах, які передбачають майбутній колапс правосуддя, якщо влада не буде нічого змінювати.

Ми говорили, що, якщо будуть створені нові районі, а судова система залишиться старою, виникнуть проблеми з територіальною підсудністю, оскільки на території одного новоствореного району залишаться функціонувати одночасно декілька старих судів (іноді до десятка), і в різних районах буде їх різна кількість.

Передача справ до новостворених судів може викликати проблеми у громадян, бо їх доведеться розглядати заново.

Головний ідеолог процесу децентралізації, нардеп Віталій Безгін не зміг надати відповідь, що буде далі з судовою системою в процесі впровадження нового адміністративно-територіального устрою.

«Що не так з судами? З судами треба виправляти те, що висить з 2017 року, не більше і не менше», — це його слова у коментарях до власного посту про децентралізацію.

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко визнав, що на сьогоднішній день першочерговий крок, який потребує вирішення – це ситуація з територіальною підсудністю, тому що новий адміністративно-територіальний поділ певною мірою ускладнив роботу судів з точки зору визначення територіальної підсудності кримінальних проваджень і цивільних справ, а також справ адміністративної юрисдикції, які підсудні місцевим загальним судам як судам першої інстанції. Тому закріплення положень, які на перехідний період, до утворення нової мережі судів, дозволили б чітко визначити правила територіальної підсудності є надзвичайно важливим і пріоритетним завданням законодавця.

В Раді суддів України ставлення до нового адміністративно-територіального поділу України. Голова РСУ Богдан Моніч вважає, що зменшення чисельності районних центрів слід вважати позитивним кроком, оскільки дасть можливість оптимізувати діяльність органів державної влади і надати більше можливостей територіальним громадам. Мапа судів не обов'язково має бути «прив'язана» до адміністративно-територіального поділу. Але наразі питання оптимізації судів не є таким нагальним, як подолання кадрового голоду в судах.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, чому укрупнення районів не призведе до зміни кількості судів.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.