Комунальні послуги та карантин: як суди застосовують закон

Згідно з прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється:

………

4) нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

5) припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

6) примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

7) примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

«Судово-юридична газета» поцікавилася, як виконуються норми вищезазначеного Закону.

В єдиному державному реєстрі судових рішень міститься небагато рішень судів загальної юрисдикції, в яких згадується закон № 533-ІХ.

Зокрема, у справі № 274/4711/20  суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області зазначила в ухвалі від 22 липня 2020 року, що пп. 4 п. 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 533-ІХ від 17.03.2020 встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Суддя вирішила, що заява про видачу судового наказу подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України.

Крім того, на думку судді заявником не викладено обставин щодо нарахування інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених № 533-ІХ.

Тому у видачі судового наказу комунальному підприємству було відмовлено.

Аналогічна ситуація склалася у справі №274/4712/20.

У справі № 760/16576/20 заявник просив Солом`янський районний суд м. Києва заборонити ОСББ припиняти та зупиняти надання житлово-комунальних послуг в його квартирі (мова йде про заяву про забезпечення позову).

Заявник посилався на Закон № 533-ІХ, а також на те, що припинення постачання комунальних послуг належить виключно до компетенції виробників та постачальників комунальних послуг.

Проте суд вирішив, що не вбачається істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача для заявлення вимог заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд звернув увагу, що фактично вимоги заяви про забезпечення позову є позовними вимогами, які вирішуються при розгляді справи по суті.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 150 КПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Тому в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Броварський міськрайонний суд Київської області по справі № 361/2333/20 стягнув на користь комунального підприємства заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, мотивувавши рішення тим, що «наведені акти не містять заборони на час карантину в судовому порядку стягувати заборгованість за несвоєчасну оплату послуг за житлово-комунальні послуги за минулі періоди».

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська по справі № 199/2926/20 дійшов висновку, що нарахування інфляційних збитків та трьох процентів річних здійснюється за весь період заборгованості, а пені лише по 11.03.2020 включно.

Такої ж думки додержуються і господарські суди.

Виходячи з їх практики, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді нарахування 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, господарські суди вважають правильним нарахування штрафних санкцій по 11.03.2020 (справа № 908/989/20).

Господарський суд Сумської області у справі № 920/439/20  звернув увагу сторін, що розподіл природного газу не є житлово-комунальною послугою в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки спрямований на переміщення природного газу (природний газ є результатом господарської діяльності) до приміщень споживачів. Тож Закон № 533-ІХ на ці правовідносини не розповсюджується.

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя (справа № 335/1218/13-ц) дійшов висновку, що закон не містить заборони щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії карантину, а містить лише рекомендації щодо прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів та подання на розгляд Верховної Ради України законопроектів, у тому числі, щодо: призупинення обов`язку виконання основного зобов`язання, виконання якого забезпечене іпотекою, та недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тож скаргу на неправомірні дії, бездіяльність, рішення приватного виконавця відхилили.

В цілому суди, не кваплячись, виносять судові накази про стягнення заборгованості із житлово-комунальних послуг або відмовляють в їх видачі з підстав, не пов’язаних з карантинними заходами.

Іноді це призводить до курйозів, як у справі № 308/2330/20. Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області стягнув з боржника заборованість за спожитий природний газ. Проте виявилося, що з нарахуваннями відбувається суцільна плутанина, бо «боржник» погасив вже давно заборгованість постачальнику, а стягувач у справі є інша юридична особа. Крім того, боржника відключали від постачання природного газу з порушеннями ще взимку, проте платіжні доручення надсилаються і зараз.

Також боржник пропонував стягувачу виставляти платіжні рахунки виключно на фактично спожитий газ та припинити незаконні донарахування на «приведення газу до стандартних умов». Тож у сторін виник спір щодо заборгованості та шанси на скасування судового наказу.

Раніше КЦС визнав, що з проданого майна також стягуються аліменти.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.