Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 235/1345/18 залишив у силі виправдувальний вирок завідуючої Шахтарської державної нотаріальної контори, яка складала, підписувала, посвідчувала печаткою та надавала до бухгалтерії Головного територіального управління юстиції у Донецькій області офіційні документи, а саме табелі обліку використаного робочого часу, в які вносила завідомо неправдиві відомості щодо свого перебування 10 липня, 10 та 17 листопада, 09 та 15 грудня 2015 року, 15 січня, з 12 по 15 квітня, з 19 по 23 липня, з 30 по 31 грудня 2016 року на робочому місці у відпрацьованих годинах для подальшого отримання незаконного доходу у виді заробітної плати за періоди фактичної відсутності та невиконання своїх службових обов'язків.
ККС погодився з рішенням місцевого та апеляційного судів, які дійшли висновку, що відсутність правового механізму оформлення відряджень з метою виконання службових обов’язків на тимчасово окупованій території, а також фактичне здійснення службовою особою таких службових обов’язків виключає кримінальну відповідальність за ст. 191 КК.
У судовому засіданні виправдана ОСОБА_1 зазначила, що вона працює на посаді завідуючої Шахтарської ДНК, яку відповідно до Указу Президента України від 04 листопада 2014 року переміщено до міста Красноармійська. Архіви нотаріальних справ, створені до листопада 2014 року, були залишені на окупованій території.
Однак у період з 2015 по 2016 роки громадяни України зверталися за дублікатами нотаріальних документів, свідоцтвами на право спадщини у справах, створених до переміщення нотаріальної контори.
Враховуючи відсутність вказівок щодо організації роботи контори та запити громадян у нотаріальних справах щодо нерухомого майна, автотранспорту, спадщини, вона перетинала кордон з метою вивезення необхідних документів.
Також ОСОБА_1 зазначала, що з 12 по 15 квітня 2016 року та з 19 по 23 липня 2016 року перебувала у місті Шахтарську, оскільки ліквідовувала наслідки затоплення нотаріальної контори та намагалася врятувати архівні справи від псування. На підтвердження цього надала рахунки на склопакети, які встановила за власні кошти.
Під час поїздок у місто Шахтарськ відрядження не оформлювалося, оскільки питання, які вона вирішувала, стосувалися безпосередньо здійснення нею своїх професійних обов'язків.
З листа Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 16 березня 2018 року № 4-7-20, за підписом його виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_10, вбачається, що архіви нотаріальних документів державних нотаріальних контор не були вивезені з тимчасово окупованої території. Вжити будь-яких заходів щодо вивезення майна та документації з Шахтарської ДНК не вбачалось за можливе.
Як наголошується в листі, саме за повідомленням завідуючої Шахтарської ДНК від 01 лютого 2017 року за № 50/01-16 Головному управлінню стало відомо, що до приміщення, де зберігаються нотаріальні документи, проникли невідомі особи, у зв'язку з чим було направлено звернення № 483/01-16 від 16 грудня 2016 року до Покровського відділу поліції у Донецькій області (аркуш справи 58-59, том 3).
З довідки про проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства у Шахтарській ДНК від 06 серпня 2015 року вбачається, що протягом 2015 року до Шахтарської ДНК звернулося 1267 громадян (неможливо надати інформацію за 2012–2014 роки через захоплення приміщення контори у місті Шахтарську незаконними озброєними формуваннями). Скласти описи справ за 2003–2014 роки та провести відбір документів на знищення за вказаний період також неможливо.
Згідно реєстру реєстрації нотаріальних дій (справа № 02-33), вчинених за 2015 рік, наданих суду стороною захисту, 10 липня 2015 року та 08 квітня 2016 року, всупереч висунутому обвинуваченню, нотаріусом ОСОБА_1 вчинялися нотаріальні дії за місцем знаходження нотаріальної контори.
Відсутність оформлених, згідно із законом, відряджень на дати перебування ОСОБА_1 у місті Шахтарськ пояснюється відсутністю на даний час механізму їх оформлення з метою виконання службових обов'язків на непідконтрольній території.
При цьому згідно з даними висновку експерта № 1/6-20 від 16 лютого 2018 року, на який посилається сторона обвинувачення у касаційній скарзі, підтвердити або спростувати ідентичність підпису, що міститься у наданих на дослідження табелях обліку робочого часу та отриманих від обвинуваченої зразків підпису, неможливо.
Врахувавши вищенаведені докази у кримінальному провадженні, місцевий суд дійшов висновку, що переміщення ОСОБА_1 на непідконтрольну територію викликані відповідальністю, покладеною на неї Правилами введення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22 грудня 2010 року, за збереження архіву, який перебував у місті Шахтарську, а тому виправдана вчиняла всі можливі заходи направлені на збереження ввіреного їй майна.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою сторони обвинувачення за доводами, аналогічними викладеним у касаційній скарзі прокурора, погодився з висновками, наведеними місцевим судом щодо недоведеності винуватості ОСОБА_1 в інкримінованих їй злочинах, передбачених частиною 2 статті 191, частиною 1 статті 366 КК, належним чином вмотивував прийняте рішення, яке відповідає вимогам статті 419 КПК.
Раніше ККС залишив чинним вирок особі, яка частково сплачувала аліменти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.