Відшкодування орендодавцю суми упущеної вигоди: рішення ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу №  925/449/19 за позовом Черкаської міської ради до Фізичної особи підприємця про стягнення 485 559, 26 грн.

Обставини справи

Між Черкаською міською радою (орендодавець) та фізичною особою – підприємцем (орендар) був укладений договір оренди землі (далі — договір), за умовами якого орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку.

Відповідно до підпункт «з» пункту 31 договору орендар зобов'язався відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 09.06.2011 до моменту державної реєстрації права оренди. У разі наявності документів, що підтверджують оплату за користування земельною ділянкою до моменту набуття чинності договору оренди землі, сума упущеної вигоди (неотриманого прибутку) відповідно зменшується на суму сплачених коштів. 18.03.2019 року орендодавець направив на адресу орендаря вимогу щодо виконання зобов’язання за договором, в якій просив сплатити суму упущеної вигоди. Проте вказана вимога залишилася без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Черкаської області позов задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове - про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що позов подано передчасно і на момент звернення до суду право позивача на отримання спірної суми коштів - не порушено, оскільки збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, що передбачено Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284. А оскільки матеріали справи не місять акта відповідної комісії про визначення збитків власнику землі та рішення про затвердження відповідного акта, відповідно, у відповідача обов`язок з відшкодування відповідних збитків не виник ні в силу договору, ні в силу закону, у зв`язку з чим законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 485 559, 26 грн заборгованості за договором оренди землі, а саме упущеної вигоди передбаченої пп. з) п. 31 договору оренди землі від 30.11.2018 - відсутні.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС наголошують, що статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Укладений між позивачем та відповідачем договір передбачає обов`язок відповідача відшкодувати збитки (упущену вигоду), що полягає в неотриманні орендної плати за період з дати приймання рішення до моменту набуття чинності договору оренди.

ВС зауважив, що за оцінкою судів обох інстанцій матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач мав об`єктивні перешкоди для виконання свого обов`язку, а також відсутні докази, що підтверджують звернення відповідача у встановлений строк до позивача із пропозицією укласти договір оренди землі. Матеріали справи містять докази направлення на адресу відповідача листів з нагадуванням про необхідність укладання договору оренди. Також матеріалами справи підтверджується, що відповідач фактично користувався земельною ділянкою у вказаніи позивачем період, оскільки земля надавалась в оренду під нежитлові будівля для виробництва, зберігання, переробки сільськогосподарської продукції.

Отже, враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем обов`язку, передбаченого підпунктом «з» пункту 31 договору, Касаційний господарський суд погодився з висновком, що відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди, яка полягає в неотриманій орендній платі за період між прийняттям рішення Черкаською міською радою  до моменту державної реєстрації права оренди.

Крім того, ВС наголосив, що положення земельного та цивільного законодавства не містять заборони для сторін врегулювання відносин із відшкодування неодержаних доходів у договірному порядку, що мало місце у цьому разі, а тому і застосування апеляційним судом п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і висновок про те, що сторони в спірному договорі, керуючись принципом свободи договору, встановили розмір збитків безпосередньо умовами договору і визначений сторонами розмір (в розмірі орендної плати), проте порядок і строк сплати збитків (у даному випадку – неодержані доходи власника землі) врегульовано п. 5 Порядку, а саме «не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій» - є помилковим.

У даному випадку відповідач добровільно уклав договір, погодився на його умови, зокрема, викладені у підпункті «з» пункту 31, не оспорював цієї умови у судовому порядку. Таким чином, між сторонами існують договірні стосунки на підставі укладеного договору, а тому відносини сторін мають договірний характер, отже, саме договір визначає підстави, порядок, умови, межі періоду та розмір відповідальності сторін.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів КГС ВС дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що якщо орендодавець відмовляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, належним способом захисту є визнання додаткової угоди укладеною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.