Відстрочення чи звільнення від сплати судового збору: позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 917/1423/19 та встановив, що перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії санації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що Публічне акціонерне товариство «Б» в особі арбітражного керуючого звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е» про стягнення 8 447 000,00 грн упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області позовну заяву ПАТ «Б» у зв’язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі залишено без руху, встановлено строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, зокрема доплати судового збору в сумі 123 824 грн, на відповідний бюджетний рахунок з наданням документальних доказів.

ПАТ «Б» було подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, в обґрунтування якого зазначено, що останній не здійснює господарської діяльності, не має в своєму активі грошових коштів та перебуває в процедурі банкрутства на стадії санації.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, в задоволенні клопотання ПАТ «Б» про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви відмовлено, позовну заяву залишено без розгляду.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною п’ятою статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв’язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Також ВС зауважив, що враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Отже, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії санації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви з підстав, викладених в клопотанні, поданому позивачем.

З огляду на те, що позивачем не виконано вимог ухвали Господарського суду Полтавської області про залишення позовної заяви без руху та не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі, встановленому Законом, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, визначених ч. 13 ст. 176 ГПК України.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, про повернення судового збору: позиція Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.