Верховний Суд роз’яснив, коли преюдиційні обставини не потребують доказування

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 522/7758/14-ц та встановив, що якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що у липні 2018 року особа_5,  яка не брала участі у розгляді справи, звернулася з апеляційною скаргою на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси. У вересні того ж року особа_4, яка не брала участі у розгляді справи, подала заяву про приєднання до апеляційної скарги особи_5.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи_5, до якої приєдналася особа_4, на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі за позовом особи_1 до особи_2 і особи_3 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності - закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що особа_5 та особа_4 не є сторонами у справі, останні оскаржують заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 2 липня 2014 року, яке не стосувалося їх прав та обов`язків, оскільки вони набули право власності на спірну квартиру 28 квітня 2015 року, тобто після ухвалення рішення суду першої інстанції.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС наголошують, що доводи касаційної скарги про використання у якості преюдиції сторонами цієї справи обставин, встановлених у рішенні апеляційного суду, а отже рішенням порушуються права та інтереси особи_5 та особи_4, є безпідставними, з огляду на таке.

Преюдиційні факти – це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб’єктивними і об’єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

ВС зауважив, що преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.

При цьому, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, то в інших випадках ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Особи, які не брали участі в цивільній, господарській або адміністративній справі, в якій судом ухвалено відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої цивільної справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цими судовими рішеннями. У даному випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів.

Тобто, якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається. Тому не може мати преюдиційного значення під час розгляду інших справ оскаржуване у цій справі рішення апеляційного суду для особи_4 і особи_5, які участі у її розгляді не брали.

ВС підкреслив, що обставини, на які посилається особа_4, за умов розгляду судом інших справ, зокрема за участю сторін цієї справи, підлягають встановленню на загальних підставах.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла,  у яких випадках суд може застосовувати преюдицію.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.