Прийняття законопроекту Зеленського про судову реформу уможливить періодичну зміну кількісного складу суддів Верховного Суду, — ГНЕУ ВР

30 червня на сайті парламенту з’явився висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради до законопроекту Президента Зеленського № 3711 стосовно судової реформи під назвою «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування».

Метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є «приведення положень законодавства України у відповідність із рішеннями Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020  та № 4-р/2020 від 11.03.2020, а також удосконалення процедури формування та діяльності органів суддівського врядування».

Досягти зазначеної мети передбачається шляхом внесення змін до законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», а також до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року №193-IX.

Зокрема, пропонується виключити із Закону «Про судоустрій і статус суддів» положення щодо встановлення максимальної кількості суддів Верховного Суду. Натомість встановлюється загальне правило для визначення кількості суддів у суді, за яким ця функція покладається на Вищу раду правосуддя за поданням Державної судової адміністрації.

При цьому у проекті також передбачається, що судді Верховного Суду України зараховуються до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного Суду України, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування. Особливості порядку та методології кваліфікаційного оцінювання таких суддів, показників відповідності критеріїв кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення мають затверджуватися ВРП за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Законопроектом визначається новий порядок формування ВККС. Новий склад ВККС (16 членів) буде призначено ВРП за результатами відкритого конкурсу. Добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів. Зокрема, до складу комісії повинно входити три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, та три особи з числа міжнародних експертів, визначені ВРП на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи провадять свою діяльність у сфері юстиції та/або у сфері судової влади, та/або у сфері запобігання і протидії корупції. У випадку, якщо суб’єкти формування конкурсної комісії у визначений законом строк не запропонують кандидатури до складу цієї комісії, такі кандидатури запропонує Уповноважений ВР з прав людини.

Крім того, законопроектом пропонується виключити ст. 28-1 Закону «Про Вищу раду правосуддя», в якій йдеться про створення та діяльність Комісії з питань доброчесності та етики.

За результатами розгляду законопроекту Головне науково-експертне управління ВР зробило ряд зауважень, зокрема, стосовно питання кількості суддів Верховного Суду.

Так, у ч. 6  чинної ст. 19 Закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація за погодженням з ВРП з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті на утримання судів та оплату праці суддів. У той же час максимальна кількість суддів Верховного Суду встановлюється цим Законом.

Законопроектом пропонується у ч. 6 ст. 19 Закону передбачити, що кількість суддів у суді визначає ВРП за поданням ДСА з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Держбюджеті на утримання судів та оплату праці суддів. Крім того, виключається положення про те, що максимальна кількість суддів Верховного Суду встановлюється цим Законом (ч. 7 ст. 19 Закону), а також про те, що до складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше ста (ч. 1 ст. 37 Закону).

«Із зазначеною пропозицією не можна погодитися з огляду на таке.

Виходячи зі змісту ч. 6 ст. 19 Закону (в чинній редакції), визначення кількості суддів здійснюється Державною судовою адміністрацією України за погодженням з ВРП виключно в новоутвореному суді з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів. Законом не передбачена можливість періодично визначати кількість суддів в окремому суді.

Верховний Суд у даний час вже сформований і діє. Тому в разі прийняття запропонованих у проекті змін постає питання про наслідки виключення ч. 7 ст. 19 Закону. Адже у разі прийняття таких змін стане можливою періодична зміна кількісного складу суддів Верховного Суду. При цьому, залишається неврегульованим питання, кого із діючих суддів у разі скорочення кількості суддів слід залишати на посадах, а кого – звільняти. Незрозумілою є і подальша доля тих суддів, яким не вистачить місць у Верховному Суді. Окрім цього, можливість періодичного перегляду чисельності суддів у певному суді з їх можливим зменшенням за наслідками такого перегляду, на нашу думку, не узгоджується з принципом незалежності суддів (див. ч. 1 ст. 6 Закону), а вжиті у проекті формулювання не виглядають сумісними з принципом правової визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості і однозначності правових норм (абз. 6 пп. 2.2. п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 № 2-р/2017). На наш погляд, враховуючи особливий конституційний статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України доцільно залишити        ч. 7 ст. 19 вказаного Закону у чинній редакції», - зазначили у ГНЕУ ВР.

Окрім того, у ГНЕУ зауважили, що конкурсній комісії з обрання ВККС надається право безоплатного доступу до відкритих державних реєстрів (п. 3 ч. 12 ст. 95-1 Закону в редакції проекту). При цьому жодних винятків не передбачено.

«Звертаємо увагу на те, що наразі в Україні є низка реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, 1 реєстр, держателем якого є Державна виконавча служба України, 1 реєстр, держателем якого є Державна служба України з питань захисту персональних даних, та ін. Зміст запропонованої проектом норми не дозволяє встановити, з якою метою конкурсній комісії надається доступ до всіх реєстрів без винятку. Незрозуміло, які дані будуть братись, наприклад, з реєстру громадських формувань, Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів тощо, і яким чином ці дані можуть сприяти конкурсній комісії, яка обирає членів ВККС, в її діяльності», - зазначено у Висновку.

Також експерти вказали, що неврегульованим залишається питання щодо кількості членів комісії, які повинні підписати протокол, який є підставою для прийняття ВРП рішення про призначення члена ВККС; невиправданим є підхід, відповідно до якого судді Верховного Суду України зараховуються до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати ВСУ, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування, при цьому особливості порядку та методології кваліфікаційного оцінювання таких суддів, показників відповідності критеріїв кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення затверджуються ВРП за поданням ВККС.

«На наш погляд, при проведенні кваліфікаційного оцінювання не повинно бути особливостей і різних правових режимів залежно від того, щодо суддів якої інстанції воно здійснюється», - зазначили у ГНЕУ.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.