Додаткових вимог для отримання юридичної освіти не передбачається, — нардеп

До осіб, які бажають отримувати юридичну освіту як першу, чи другу вищу на сьогодні вже висунуто достатньо високі вимоги. Зокрема, конкурсний бал для вступу на спеціальність «Право» на сьогодні становить 140. І поки що підвищувати його не збираються. Тобто додаткових вимог не передбачається. Про це в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті», присвяченому аналізу розвитку юридичної освіти, зазначила народний депутат, член комітету з питань освіти, науки та інновацій, Юлія Гришина.

Чому відбувається нівелювання другої вищої освіти (наприклад, юридичної, історик хоче отримати другу вищу юридичну освіту, однак за 2,5 роки навчання можна отримати диплом бакалавра, з яким складно влаштуватися – стаття 6 Закону «Про адвокатуру» вимагає повну юридичну освіту).

Із набранням чинності останньої редакції Закону України «Про вищу освіту» здобувачі освіти на сьогодні мають можливість вступати на магістратуру вдруге (на відміну від положень про перепідготовку і другу вищу освіту, що передбачались в редакції відповідного Закону 2002 року). 

Однак це жодним чином не стосується юридичної освіти! Згідно з пунктом 2.1 Постанови № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» визначено, що повною і вищою юридичною освітою є та освіта, яка здобута за двома ступенями: бакалавра і магістра. Це стосується тих посад, які вимагають вищу або повну вищу юридичну освіту. 

Отже, якщо історик матиме намір стати адвокатом, йому буде необхідно вступити на старші курси бакалаврату за спеціальністю «право» або «міжнародне право» на 3 або 4 курс із здачею академічної різниці та отримати диплом бакалавра. 

Далі майбутній правник вступає на магістратуру, закінчує навчання та отримує свій диплом! Тільки по завершенні всіх перелічених етапів така особа може претендувати на зайняття тих чи інших посад. 

Дана процедура стосується не лише юристів. Такі системні зміни в законодавстві охоплюють сферу освіти загалом. Відтак, про перепідготовку (що, власне, і було другою вищою освітою) не йдеться. Для заняття посад прокурора, судді тощо потрібно мати обидва дипломи.

Чому запроваджено інститут Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), зокрема для юридичної освіти, чи не порушує це право здобувачів.

Вступне випробування з іноземних мов в Україні — далеко не новація.  Воно діє з 2010 року і розповсюджується на кожного вступника на будь-який факультет при вступі на магістратуру. 

З 2016 року МОН задекларувало ідеї доброчесного вступу на магістерські програми, а саме:

Запобігання корупційній складовій.

Забезпечення незалежного оцінювання таких вступників.

Права здобувачів вищої, зокрема юридичної освіти, жодним чином не можуть бути порушені, дотримуючись при вступних іспитах технологій ЗНО. Хоча б завдяки фактору об’єктивності оцінювання! Формування загальнодержавного рейтингу (а не в конкретному ЗВО (Закладі вищої освіти – Ред.) дозволяє уникнути спекуляцій з «бюджетними місцями». Все справедливо та доброчесно.

Чи будуть новації у розвитку юридичної освіти.

Безумовно, новації у розвитку юридичної освіти передбачаються. З цією метою і розроблений Проект Концепції розвитку юридичної освіти, який ще буде доопрацьовуватись. Серед новацій, зокрема, такі: запровадження наскрізної магістратури, перенесення спеціальності 293 «Міжнародне право» з галузі знань «Міжнародні відносини» у галузь знань «Право», впровадження виключно денної форми навчання тощо.

Чи будуть впроваджені більш високі вимоги до осіб, які бажають отримувати юридичну освіту як першу чи другу вищу.

До осіб, які бажають отримувати юридичну освіту як першу чи другу вищу, на сьогодні вже висунуто достатньо високі вимоги. Зокрема, конкурсний бал для вступу на спеціальність «Право» на сьогодні становить 140. І поки що підвищувати його не збираються. Тобто, додаткових вимог не передбачається.

Чи будуть змінені етапи підготовки юристів: профілізація (адвокати, прокурори, судді тощо).

На сьогодні існує концепція єдиного правника, єдиного юриста. Вона розроблена ще на початку 2019 року. До того ж зазначу, що в Комітеті освіти, науки та інновацій ВРУ триває підготовка до слухань щодо розвитку зазначеної концепції (у зв’язку з карантинними заходами слухання були відтерміновані).  Першочергово будуть розглянуті питання запровадження наскрізної магістратури та закріплення виключно денної форми навчання.

Яка мета впровадження англійської мови і логіки в ЗНО для юристів.

Вступне випробування з іноземних мов в Україні - далеко не новація. Воно діє з 2010 року і розповсюджується на кожного вступника на будь-який факультет при вступі на магістратуру. 

Що стосується блоку загальних навчальних правничих компетентностей, який в народі називають «логіка», то його запровадження пояснюється тим, що юрист в своїй діяльності обов’язково стикається з аналітичними, логічними та практичними завданнями. Юрист без цих навичок не здатний бути фахівцем і виконувати ті чи інші юридичні дії. Підготуватися до цього тесту, щось вивчивши, неможна. У тебе є ці здібності, або вони на етапі формування, або їх немає. Тут треба зрозуміти принцип, а просто завчивши, як при підготовці до тесту з права, неможна.

Чи планується скорочення юридичних ЗВО. За яким принципом, чи не буде корупційних ризиків.

Скорочення юридичних вишів не відповідає меті реформи юридичної освіти взагалі! 

Мета реформи передбачає забезпечення якості юридичної освіти. Якщо заклади не зможуть відповідати ліцензійним та чітко визначеним Урядом умовам, то вони будуть змушені припинити підготовку за такими спеціальностями і переорієнтуватися на щось інше.  Корупційна складова у цьому, в свою чергу, в даному питанні виключена.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.