В українському законодавстві з’явиться термін інтерпеляція: Комітет погодив законопроект

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики на засіданні 3 червня 2020 року дійшов висновку, що проект Закону про інтерпеляцію (реєстр. № 3499 від 18 травня 2020 року) не суперечить положенням Конституції України. 

Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом визнав положення законопроекту такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

Новели проекту стосуються сфери парламентського контролю, законопроектом пропонується законодавчо деталізувати конституційні повноваження Верховної Ради України у сфері здійснення контролю за реалізацією українським урядом зовнішньої та внутрішньої політики держави.

Під інтерпеляцією ініціатори законопроекту розуміють ініціативне проведення обов’язкового розгляду Верховною Радою України питання про діяльність окремого члена Кабінету Міністрів України з вимогою дати пояснення стосовно питань, які належать до його повноважень, та вирішення питання про задовільність його роботи.

Суть цієї новації полягає у тому, що інтерпеляція дозволяє звільняти не вісь Уряд, а окремого міністра без відставки Кабміну.

Для чого це робиться, пояснила народний депутат України Євгенія Кравчук. За її словами, ефективність роботи міністрів треба контролювати. Стаття 85 Конституції покладає цю функцію на Верховну Раду. Але відсутні законодавчі положення, які б конкретизували таке конституційне право парламенту. Одного права нардепа звертатися до Кабміну із депутатськими запитами недостатньо для ефективного контролю.

Тому вона вважає, що вихід із такого становища – процедура інтерпеляції.

Євгенія Кравчук пояснює, що ініціювати процедуру зможе певний комітет або 45 народних депутатів.

Далі питання розглядається в профільному комітеті, а коли він дає висновок – виноситься на пленарне засідання.

Якщо рішення про незадовільну роботу члена Кабміну набирає 226 голосів, прем'єр-міністр протягом 15 днів зобов'язаний внести подання про його звільнення.

У разі, якщо прем'єр цього не робить, питання включається до порядку денного парламенту без голосування і парламент сам ухвалює рішення про звільнення міністра.

Щодо міністрів оборони і закордонних справ – Рада рекомендує Президенту звільнити їх, якщо дає негативну оцінку за результатами інтерпеляції.

Одночасно нардеп пояснила, чому Рада не може звільнити міністрів одразу, за фактом визнання незадовільною їхньої роботи, без залучення в цей процес прем'єра. Тому що Україна – парламентсько-президентська республіка. Повне усунення з цього процесу прем'єра призведе до порушення балансу між Радою й урядом та буде визнано неконституційним.

Про законопроект вже схвально відізвався агросектор, оскільки аграрії вважають, що його парламентське лобі отримає змогу змінювати фігури в Уряді на більш лояльні.

Натомість Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини Асоціації Правників України направив звернення до Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, в якому рекомендував повернути законопроєкт суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання..

В АПУ побоюються можливості зловживань з боку ВР та бачать загрозу збереженню реального розподілу влади, тому наголошують на необхідності конкретизувати підстави інтерпеляції.

Зокрема, незрозумілою виглядає така підстава інтерпеляції, як рішення, дія чи бездіяльність члена Кабінету Міністрів, внаслідок якої може бути порушено права та інтереси іноземної держави.

На думку представників АПУ, дана підстава виглядає досить дивно, особливо враховуючи те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» основним завданням міністра є виконання Програми діяльності Кабміну, формування та реалізація державної політики. Те ж саме стосується і таких підстав як рішення, дії чи бездіяльність члена Кабміну, внаслідок яких може бути порушено права України або створено перешкоди для реалізації суб’єктами правовідносин законних свобод

На недоліки законопроекту звернуло увагу і Головне науково-експертне управління Верховної Ради. ГНЕУ зауважує, що сам термін «інтерпеляція» у законопроекті має інший зміст, аніж в європейському конституційному праві.

Адже інтерпеляція в проекті визначається не як письмова вимога, а як «ініціативне проведення обов’язкового розгляду Верховною Радою України питання про діяльність окремого члена Кабінету Міністрів України з вимогою дати пояснення стосовно питань, які належать до його повноважень, та вирішення питання про задовільність його роботи».

З огляду на це виникає необхідність у запровадженні ще одного терміну, і у підсумку те, що в інших країнах нині називається «інтерпеляцією», у законопроекті пропонується іменувати «депутатською вимогою про інтерпеляцію» (згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 – це «письмова вимога народних депутатів України або комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України щодо призначення інтерпеляції з підстав, передбачених цим Законом»).

Крім того, ГНЕУ звертає увагу, що в проекті пропонується наділити Голову Верховної Ради України в межах однієї ексклюзивної парламентської процедури одноосібними повноваженнями, які здійснюються за його власним волевиявленням, без розгляду та голосування відповідних питань парламентом та мають замінювати звичайні регламентні рішення/дії парламенту та його органів. Такий підхід суперечить принципу колегіальності в діяльності парламенту та не випливає зі змісту конституційних повноважень Голови Верховної Ради організовувати роботу Верховної Ради України та координувати діяльність її органів (п. 2 ч. 2 ст. 88 Конституції України).

Раніше стало відомо, яким чином депутати хочуть реформувати судову систему.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.