Стало відомо, як депутати пропонують реформувати судову систему

Раніше «Судово-юридична газета» детально описувала, якою буде наступний крок судової реформи. В розпорядженні нашого видання опинився відповідний проект, детально з яким можна ознайомитися за посиланням.

Народні депутати також вирішили виступити з власною ініціативою. Так, Верховна Рада отримала проект Постанови про схвалення Концепції першочергових заходів із подальшого здійснення судової реформи в Україні. Документ зареєстрований під номером 3521 від 21.05.2020 Його автором є народний депутат від фракції «Слуга народу» Демченко Сергій Олексійович.

Головним Комітетом для розгляду Постанови визначено Комітет з питань правової політики. Проект також повинні схвалити Комітет з питань бюджету та Комітет з питань антикорупційної політики.

Найбільш цікавими положеннями Концепції є наступні:

Завершення процесу реформування Верховного Суду

Для цього пропонується вирішити питання проведення реєстраційних дій, необхідних для функціонування Верховного Суду, як перейменованого Верховного Суду України, а не як окремої (нової) юридичної особи публічного права, відмінної від Верховного Суду України; вирішити питання із зарахуванням суддів касаційних судів до Верховного Суду.

Крім того, депутати планують передбачити неможливість скорочення чисельності складу Верховного Суду, поновивши його законодавчо встановлену кількість у 200 осіб.

Оновлена організаційна структура Верховного Суду, на думку ініціаторів Концепції, повинна виглядати так:

1) Велика Палата Верховного Суду;

2) судова палата в адміністративних справах;

3) судова палата в господарських справах;

4) судова палата в кримінальних справах;

5) судова палата в цивільних справах.

Одночасно законом мають бути вирішені питання функціонування Верховного Суду в частині:

• забезпечення сталості та єдності судової практики;
• запровадження правового механізму відновлення принципів законності і справедливості після відступлення Верховним Судом від свого попереднього висновку щодо застосовування норм права у подібних правовідносинах;

• уточнення змісту делегованого Верховному Суду процесуального права тлумачення закону з метою однакового застосування норм права всіма судами;
• законодавчого визначення поняття «висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду», зокрема щодо його форм, підстав, конкретного суб’єкта постановлення такого висновку та поняття «подібні правовідносини».

Завершення процесу утворення вищих спеціалізованих судів

На думку депутатів, слід унормувати особливості взаємовідносин між Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України (частина третя статті 125 Конституції України) та вищими спеціалізованими судами.

Саме Верховний Суд має стати судом апеляційної інстанції для судових рішень, які приймаються вищими спеціалізованими судами як судами першої інстанції (інший варіант – інституційно вдосконалити вищі спеціалізовані суди, включивши до їх структури «суд першої інстанції» та «суд апеляційної інстанції»; тоді Верховний Суд залишиться судом касаційної інстанції по відношенню до вищих спеціалізованих судів).

Пропонується також розглянути питання про скасування частини четвертої статті 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про утворення у вищих спеціалізованих судах апеляційної палати для розгляду справ в апеляційній інстанції, оскільки існування такої палати перетворює вищий спеціалізований суд на суд, який сам буде переглядати прийняті ним як судом першої інстанції рішення, що є порушенням правової аксіоми «Ніхто не може бути суддею у власній справі» (Nemo judex in re sua).

Також, Концепція передбачає внесення змін до законодавства, що регулює діяльність Вищого антикорупційного суду України та утворення Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності.

Спрощення системи судового врядування

Пропонується провести шляхом ліквідації (варіант – суттєвого скорочення повноважень) Вищої кваліфікаційної комісії суддів і передачі її повноважень (повністю або частково) до Вищої ради правосуддя.

У разі збереження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у структурі суддівського врядування у прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має бути установлено граничний строк для завершення її формування та здійснення повноважень з формування суддівського корпусу. 

Оптимально, щоб Вища кваліфікаційна комісія суддів України формувалася самою Вищою радою правосуддя, а не окремою Конкурсною комісією для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки її створення відповідно до статті 95-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було фактично паралізовано представниками громадськості, що зумовило зрив відповідних конкурсних процедур та вакантність багатьох суддівських посад, шо ускладнює доступ до правосуддя.

Депутати вважають, що Вищій раді правосуддя доцільно передати повноваження щодо визначення чисельності суддів у судах України (окрім Верховного Суду), у судових палатах судів, а також апаратів судів (крім Верховного Суду), а також надати повноваження щодо оцінки відповідності займаній посаді суддів, яких було призначено на посади строком на п’ять років та кваліфікаційне оцінювання яких не було завершено Вищою кваліфікаційною комісією суддів України станом на 07.11.2019 р., виключно зв результатами кваліфікаційного іспиту, та, за наявності достатньої кількості балів, надання рекомендацій для призначення на посаду судді безстроково.

Законодавче запровадження «діджиталізації» процедур суддівського самоврядування

Будь-які питання та варіанти їх вирішення (крім тих, що є компетенцією зборів конкретного суду) переносяться в онлайн обговорення, із наступним прийняттям рішень більшістю голосів, без додаткового проведення з’їздів суддів. За потреби «живого» обговорення використовувати засоби ВКЗ, наявні в кожному суді. Кожен суддя має ЄЦП, яким засвідчує судові рішення, - так само його можна використовувати для цілей суддівського самоврядування.

Впровадження інституту мирових суддів

З метою розвантаження судів потрібно розвивати альтернативні (позасудові) способи врегулювання спорів, а також створювати умови для стимулювання дешевих і менш формалізованих способів їх врегулювання.

Законодавчо слід установити процедуру обрання мирових суддів (місцевою радою або територіальною громадою) та передбачити покладення на мирових суддів повноважень щодо розгляду й розв’язання спорів із дрібних (малозначимих) цивільних, адміністративних, сімейних справ, які будуть передані до мирових судів з місцевих загальних судів.

Розв’язання проблеми «касаційних фільтрів»

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо 

удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» № 460-IX від 15 січня 2020 року запроваджені досить суттєві обмеження стосовно подання касаційних скарг до Верховного Суду, що слід розглядати як обмеження конституційного права особи на оскарження судового рішення. Причому деякі із вміщених у Законі обмежень виглядають необґрунтованими.

У нових редакціях частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, частині четвертій статті 394 Цивільного процесуального кодексу України, частині третій статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо «правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення». Застосування у процесуальних законах таких оціночних понять, як «не викликає розумних сумнівів» та «є очевидним», без чіткого визначення відповідних критеріїв недопустимо, оскільки створює можливість довільного тлумачення відповідних правових норм судом.

Скасування можливості звільнення судді з посади через неспроможність судді скласти кваліфікаційний іспит чи відмову від нього, як такої, що не узгоджується із статтею 126 Конституції України.

Кваліфікаційне оцінювання судді має на меті оцінку професійності такого судді, про що і йдеться у Законі, проте таке оцінювання не може бути підставою для звільнення судді з посади у разі непроходження або відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання.

Приведення у відповідність із Конституцією України норм законодавства в частині встановлення та застосування дисциплінарної відповідальності суддів

Дисциплінарне провадження не повинне передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг. Відтак, низка відповідних норм Закону в частині встановлення та застосування дисциплінарної відповідальності суддів потребує приведення у відповідність із Конституцією України.

Законодавче унеможливлення зменшення органом законодавчої влади розміру суддівської винагороди

Висловлюється думка, що слід законодавчо зафіксувати неможливість зменшення органом законодавчої влади розміру суддівської винагороди.

Ліквідація Державної судової адміністрації України

У Концепції висловлюється думка про доцільність ліквідації Державної судової адміністрації України з перерозподілом її повноважень між Вищою радою правосуддя та самими судами (зокрема, надати останнім право формувати власні апарати, затверджувати їх положення та приймати на роботу працівників).

Раніше Мін’юст запропонував прибрати із Закону про судовий збір плату за подання однієї із заяв.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.