Законопроект про зміни до КПК: депутати хочуть розширити перелік повноважень прокурорів

Верховна Рада сьогодні, 5 червня, на пленарному засіданні планує розглянути законопроект №2734 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення правового регулювання кримінального процесу)». Ініціаторами законопроекту виступили народні депутати Юлія Яцик, Григорій Мамка, Олександр Бакумов.

«Законопроект спрямований на удосконалення правового регулювання кримінального процесу. Запропоновані зміни посилюють дієвість досудового розслідування, принцип змагальності, посилює механізми захисту прав як потерпілих, так і підозрюваних (обвинувачених)», — йдеться у пояснювальній записці. 

 Що пропонується законопроектом

Законопроектом встановлюється поняття "обґрунтована підозра" - це наявність фактів або інформації, що можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, яке становить предмет кримінального провадження.

Документом закріплюється право прокурора застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого  зобов’язання.

Зокрема зазначається, що прокурор під час досудового розслідування за наявності ризиків та за результатом надання оцінки обставинам, які передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу, має право своєю постановою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

У постанові про застосування запобіжного заходу прокурор зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;

3) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

4) запобіжний захід, який застосовується;

5) конкретні обов’язки, передбачені частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного.

Вносяться зміни до статті 56  КПК та встановлюється право потерпілого бути завчасно повідомленим про час та місце розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному, клопотання про арешт майна, застосування інших заходів кримінального провадження, брати участь під час розгляду таких клопотань слідчим суддею.

Невідкладні слідчі дії

Розширюється перелік невідкладних слідчих дій, які можливо проводити до внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зокрема зазначається, що у невідкладних випадках, пов’язаних із збереженням речових доказів та інформації про обставини скоєння кримінального правопорушення, отриманням відомостей про особу, яка скоїла кримінальне правопорушення, огляд місця події, допит потерпілого та свідків скоєння кримінального правопорушення, затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, можуть бути проведені до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке здійснюється не пізніше 24 годин після початку  зазначених слідчих дій, а у випадку затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - одразу після такого затримання.

Змінами у статті 248 КПК встановлюється, що у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо у клопотанні не зазначені обставини, які не досліджувались слідчим суддею

Право прокурора продовжити строк досудового розслідування

Окрім цього, пропонується надати  керівництву регіональних прокуратур можливість продовжувати строк досудового розслідування:

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини другої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців – Генеральним прокурором,  керівником регіональної прокуратури чи їхнім заступником, керівником місцевої прокуратури;

2) до шести місяців – Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури чи їх заступниками.

Документом також встановлюється, що якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений прокурором за клопотанням слідчого на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

Перелік рішень прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні

Ще однією новелою є визнання недопустимими доказів, що були отримані  з порушенням  адвокатської таємниці. Також документом розширюється перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а саме:

1. Постанова прокурора про обрання запобіжного заходу - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
2. Рішення Генерального прокурора або особи, яка виконує його обов’язки, чи керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або обласної прокуратури про скасування постанови про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених у статті 284 цього Кодексу.
3. Рішення чи дії слідчого або прокурора під час досудового розслідування, які прийнято або вчинено у спосіб, який не передбачений цим Кодексом.

Зазначимо, що вносяться зміни  і до статті 306 КПК, та встановлюється, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції органу досудового розслідування або за місцезнаходженням відповідного органу прокуратури, яким здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Окрім цього, встановлюється, що якщо скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не розглянуто до виконання ними вимог статтями цього Кодексу, така скарга підлягає залишенню без розгляду.

Змінами у статті 324 КПК пропонується доповнити наслідки неприбуття прокурора в судове засідання: «у разі повторного неприбуття в судове засідання прокурора, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, суд проводить судовий розгляд без участі прокурора».

Автори пишуть, що прийняття законопроекту забезпечить приведення кримінального процесуального закону у відповідність до європейських стандартів кримінального судочинства з метою охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення реалізації швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та зменшення рівня зловживань в цьому питанні.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Мін’юст підготував зміни до КПК з метою врегулювання питань щодо кримінальних проступків, які суперечать європейським стандартам.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.