В порядок денний засідання Верховної Ради 2 червня внесено законопроект №2379 про зміни до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів, співавтором якого є голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко.
Зокрема, пропонується доповнити Кодекс статтею 55-1 такого змісту про те, що Національна інвентаризація лісів – система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України, спрямована на отримання обґрунтованої узагальненої інформації щодо лісів для потреб планування, у тому числі стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів. Порядок проведення національної інвентаризації лісів затверджується Кабінетом Міністрів. Особи, уповноважені на проведення національної інвентаризації лісів, під час обстежень мають право перебувати на земельних ділянках лісового фонду України, крім випадків, передбачених законом.
Втім, за гарною назвою не стоїть реальний механізм втілення закону. Таким чином, є ризик, що новий закон залишиться лише декларацією на папері.
Так, згідно з пояснювальною запискою до проекту метою його прийняття є створення законодавчих умов впровадження в Україні національної інвентаризації лісів (НІЛ), як нової системи збору та узагальнення даних про ліси в загальнодержавному масштабі.
Разом з тим, як справедливо зазначає Головне юридичне управління ВР, у проекті залишаються невизначеною низка питань, які є ключовими при проведенні такої інвентаризації. Зокрема:
Також Уряд має у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Тобто, замість того, щоб унормувати проведення НІЛ законом, пропонується це зробити підзаконними актами органів виконавчої влади. Отже, остання зможе зробити це в зручний для себе спосіб.
«Положення пунктів 1 і 2 розділу ІІ проекту щодо визначення термінів набрання ним чинності як законом (з дня, наступного за днем його опублікування) та забезпечення прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього закону, приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із законом (у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим законом) є юридично некоректними, оскільки реалізація норм закону ставиться у залежність від прийняття у майбутньому підзаконних актів», — зазначає Головне юридичне управління.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.