Изменения в статью 375 УК содержат почву для давления на судей, — судья о законопроекте Дениса Монастырского

Как известно, 18 мая в Верховной Раде зарегистрирован законопроект №3500 относительно внесения изменений в Уголовный кодекс об «ответственности за постановление судьей предубежденного судебного решения». Инициаторы – народные депутаты Денис Монастырский, Вячеслав Медяник, Владлен Неклюдов (все - фракция «Слуга народа»). 

Законопроект предусматривает новую редакцию ст. 375 Уголовного кодекса (Постановление судьей/судьями заведомо неправосудного решения). Предполагается, что теперь судей смогут привлекать за «предвзятое судебное решение (приговор, определение или постановление), в котором заведомо неправильно применена норма материального права, либо которое постановлено с грубым нарушением норм процессуального права, или в котором есть заведомое несоответствие выводов суда фактическим обстоятельствам дела».

Соответствующие изменения, как следует из пояснительной записки к законопроекту, обусловлены, во-первых, неэффективностью ст. 375 УК для привлечения судей к ответственности и ее общей «размытостью», а во-вторых – использованием ст. 375 УК для давления на суд со стороны правоохранительных органов.

«На законодательном уровне не определено понятие «неправосудное судебное решение», оно не разъяснено и Конституционным Судом Украины, отсутствуют основания отождествлять его с такими понятиями как «незаконное» и «необоснованное», а также нет оснований утверждать, что неправосудное судебное решение – это в любом случае такое решение, которое было отменено высшей судебной инстанцией», - говорится в пояснительной записке.

Судья Шестого апелляционного административного суда Оксана Эпель прокомментировала данный законопроект на своей странице в фейсбуке, подчеркнув, что в предложенной редакции статьи УК содержится почва для будущих злоупотреблений и давления, угроза независимости судей, в том числе, и из-за наличия такого квалифицирующего признака состава преступления, как «вынесение судебного решения с грубым нарушением норм процессуального права».

«Як відомо, 18.05.2020 року у ВР зареєстрований проект ЗУ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення», яким передбачається викласти в новій редакції статтю 375 Кримінального кодексу України, а саме:
« Постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення (вироку, ухвали або постанови).
1. Постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення (вироку, ухвали або постанови), в якому завідомо неправильно застосовано норму матеріального права, або яке постановлено з грубим порушенням норм процесуального права, або в якому завідомо є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи -карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах чи з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Як слідує з тексту пояснювальної записки до вказаного законопроекту його прийняття буде сприятиме дотримання вимог принципу правової визначеності та запобіганню тиску на судову владу з боку правоохоронних органів.

На мою думку, у запропонованій редакції міститься підгрунття для майбутніх зловживань та тиску , загроза незалежності суддів в тому числі й через наявність такої кваліфікуючоі ознаки складу злочину , як «постановлення судового рішення з грубим порушенням норм процесуального права».

Наприклад, відповідно до ст. 317 КАС України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Тоді, за логікою суб`єкта законодавчої ініціативи кожне скасоване судом вищої інстанції рішення через порушення норм процесуального права може вказувати на наявність ознак злочину у діях судді ( суддів) і правоохоронним органам під час досудового розслідування треба буде встановити чи було таке порушення процесу грубим?

Хочеться нагадати нашим законотворцями не тільки положення Конституції України та низки законів, зокрема і тих, якими закріплені функції та компетенція правоохоронних органів . Але не буду цього робити. Нагадаю лише, що відповідно до пп.1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної асамблеї ООН від 29.11 та 13.12.85, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані поважати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин», - отметила она.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.