Як відомо, в Україні запровадили інститут викривачів корупції. Втім, чи зміг він наразі реально запрацювати – питання.
Ряд народних депутатів-членів Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, зокрема, Галина Янченко, Ярослав Юрчишин, Антоніна Славицька, Вікторія Сюмар та ін. зареєстрували у парламенті законопроект №3450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів», яким пропонується перекласти відповідальність із захисту прав викривачів в судах з Національного агентства з питань запобігання корупції на систему БПД (безоплатної правової допомоги).
Отже, НАЗК більше не буде забезпечувати правовий та інший захист викривачів, а зазначену функцію покладуть на систему безоплатної правової допомоги. Детальніше про це можна прочитати в матеріалі, який раніше публікувала «Судово-юридична газета».
Окрім того, пропонується встановити вимоги до повідомлення, з яким звертається викривач корупції, та змінити процедуру перевірки таких повідомлень.
Повідомлення має бути щодо конкретної особи
Наразі у ч. 2 статті 53-2 Закону «Про запобігання корупції» визначено, повідомлення викривача корупції має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.
Автори законопроекту вирішили уточнити цю норму наступним чином:
«Вимоги до повідомлень (в тому числі анонімних) про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.
Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені».
Тобто, по-перше, з’являється поняття вимог щодо повідомлень, по-друге, уточнюється, що у всіх видах повідомлень – як анонімних, так і не анонімних, має бути зазначено ім’я ймовірного корупціонера.
Чинний порядок перевірки
Наразі в ч. 2 статті 53-2 Закону «Про запобігання корупції» визначено, що повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього закону через регулярні або внутрішні канали повідомлення такої інформації підлягає попередній перевірці у строк не більш як 10 робочих днів.
За її результатами відповідальна службова особа приймає одне з таких рішень:
Викривачу надається детальна письмова інформація про результати попередньої перевірки за його повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону у 3-денний строк з дня завершення перевірки.
У разі якщо отримана інформація про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) вона надійшла, викривач повідомляється про це у 3-денний строк без проведення попередньої перевірки із роз’ясненням щодо компетенції органів або юридичних осіб, уповноважених на проведення перевірки або розслідування відповідної інформації.
У разі якщо отримана інформація стосується дій або бездіяльності керівника відповідного органу або юридичної особи, до якого (якої) надійшла інформація, така інформація без проведення попередньої перевірки у триденний строк надсилається до НАЗК, що визначає порядок подальшого розгляду такої інформації.
Внутрішня (службова) перевірка або розслідування за повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попередньої перевірки. Якщо у зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, керівник відповідного органу або юридичної особи чи його заступник подовжують строк перевірки або розслідування інформації до 45 днів, про що повідомляється викривач.
Проведення внутрішньої (службової) перевірки або розслідування не може бути доручене особі, якої або близьких осіб якої стосується повідомлена інформація.
За результатами внутрішньої (службової) перевірки службова особа, відповідальна за її проведення, приймає одне з таких рішень:
Матеріали перевірок або розслідувань повідомленої інформації зберігаються відповідним органом або юридичною особою протягом трьох років.
Інформація про кримінальне правопорушення, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному КПК.
Інформація про адміністративне правопорушення, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи, розглядається в порядку, визначеному законом.
Розгляд анонімних повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону здійснюється в порядку, передбаченому Законом «Про запобігання корупції».
Як змінять
Законопроектом же пропонується значно змінити процедуру перевірки.
Зокрема, ч. 3 статті 53-2 пропонується викласти наступним чином.
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більш десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.
Дисциплінарне провадження за повідомленням проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попереднього розгляду. Якщо у зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, строк дисциплінарного провадження може бути продовжено до 45 днів.
Особі, яка здійснила повідомлення надається детальна інформація про результати попереднього розгляду, а також дисциплінарного провадження (якщо воно проводилось) у триденний строк з дня завершення відповідного розгляду чи провадження.
Інформація про можливі факти кримінальних правопорушень, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному КПК.
Інформація про можливі факти адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи, розглядається в порядку, визначеному законом.
Інші норми з чинної статті 53-2 пропонується прибрати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.