ВС висловився щодо доказів, отриманих внаслідок позапланової ревізії

Докази, які були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень є недопустимими.

Кримінальний процесуальний кодекс України не встановлює отримання доказів шляхом призначення позапланової ревізії ані слідчими суддями, ані прокурорами, слідчими.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 335/2108/17.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що особа перебуваючи на посаді директора комунального підприємства, достовірно знаючи, що контрактом виплата премій до свят керівнику не передбачається, маючи умисел на привласнення майна КП з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, підписав наказ про виплату премії до свята і розпорядчі бухгалтерські документи, на підставі яких у квітні, серпні, жовтні 2015 року та у травні, серпні, жовтні 2016 року йому було нараховано та виплачено премії на загальну на суму 2933 грн, які надалі він привласнив.

Також будучи службовою особою, відповідальним за прибуткову діяльність очолюваного підприємства, достовірно знаючи, що у третьому кварталі 2015 року підприємством не досягнуто показників, визначених у додатку № 2 до контракту, маючи умисел на привласнення майна КП діючи з корисливих мотивів,  зловживаючи службовим становищем, підписав накази та розпорядчі бухгалтерські документи, на підставі яких у період жовтень - грудень 2015 року завищив собі премію за показниками виробничо-фінансової діяльності на суму 9549,34 грн.

Крім цього, діючи повторно, маючи умисел на розтрату майна КП діючи в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, у період із січня по вересень 2016 року включно підписав накази та розпорядчі бухгалтерські документи, на підставі яких найманим працівникам підприємства  були нараховані та виплачені премії у розмірі 206 353 грн, чим було спричинено КП матеріальну шкоду у великому розмірі.

За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя особу визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 4 ст. 191 КК, та виправдано на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК за недоведеністю вчинення ним цих кримінальних правопорушень.

Запорізький апеляційний суд вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя щодо виправданого змінив у частині підстав виправдання з п. 2 ч. 1 ст. 373 на п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК, оскільки не доведено, що в діяннях  особи є склади кримінальних правопорушень.

Не погоджуючись із рішенням судів, прокурор подав касаційну скаргу,  зокрема вказував, що суд першої інстанції безпідставно визнав недопустимими доказами акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства й висновок судово-економічної експертизи.

Висновок Верховного Суду

Щодо висновку ревізії, визначеного судами недопустимим доказом, Верховний Суд зазначив, що прокурор ні під час розгляду справи місцевим судом, ні в апеляційній та касаційній скаргах не навів обґрунтованих та достатніх доводів на спростування висновку судів про недопустимість зазначеного доказу.

Судді ВС наголошують, що суд апеляційної інстанції правильно вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, регламентованих цим Кодексом. Тобто такого способу збирання доказів стороною обвинувачення, як призначення позапланової ревізії не визначено. КПК не встановлює отримання доказів шляхом призначення позапланової ревізії ані слідчими суддями, ані прокурорами, слідчими – результати таких ревізій, призначених у межах розслідування кримінального провадження, є недопустимими доказами і відповідно до ч.2 ст. 86 КПК не повинні бути використані під час процесуальних/судових рішень у межах кримінального провадження.

Суд касаційної інстанції погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до пп. 12 п. 5 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року, докази, які були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень є недопустимими.

Посилання прокурора на безпідставне визнання висновку експерта як недопустимого доказу, не є обґрунтованими з огляду на те, що суди оцінили його допустимість на підставі положень ст. 86 КПК та обґрунтовано посилались на те, що він повинен відповідати критеріям визначеним ст. 101 КПК, а саме висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновку, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи; висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, а відповідно до ст. 102 КПК у висновку має також бути зазначено опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав що у висновку експерта не зазначено, на підставі яких документів він зробив висновок про нарахування  пенсій у травні, серпні, жовтні 2015 року, та відповідного нарахування єдиного соціального внеску на ці виплати, а визначений в описовій частині висновку перелік документів (матеріалів) не дає змоги суду встановити, на підставі який саме документів експерт дійшла висновку про нарахування та виплату обвинуваченому премій до свят у 2015 році.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Також ми писали, що ВС роз’яснив, чи повинна сторона захисту фіксувати показання свого свідка.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.