Кто должен расследовать: ГБР или НАБУ — в ГБР считают необходимым ввести альтернативную подследственность

Проблема с разграничением подследственности правоохранительных органов требует решения на законодательном уровне. На этом делает акцент нынешнее руководство Государственного бюро расследований.

Так, первый заместитель директора ГБР Александр Бабиков в интервью «Резонансу» рассказал о практических аспектах данной проблемы.

«Що стосується підслідності ДБР і НАБУ. У двох словах: раніше законодавець в Кримінально-процесуальному кодексі 60-го року робив просте розмежування по складах злочинів між правоохоронними органами. Було все дуже просто.

З урахуванням численних змін до статті 216 Кримінального процесуального кодексу ситуація з підслідності абсолютно змінилась. Запроваджені різні підходи по визначенню підслідності. Якщо у Нацполіції, СБУ– визначені статті підслідності, НАБУ – статі та додаткові умови, то в ДБР – це суб’єкти.  Абсолютно різний підхід у визначенні підслідності з точки зору здорового глузду неможливий.

Тепер виникає питання: в яких випадках досудове розслідування проводиться слідчими ДБР, а в яких слідчими НАБУ, бо і ті, і ті розслідують корупційні злочини вчинені високопосадовцями та суддями. Оскільки у нас у підрозділі є і доктори і кандидати юридичних наук в галузі кримінального права і кримінального процесу, ми доручили їм опрацювати та розробити методичні рекомендації по розмежуванню підслідності ДБР з іншими правоохоронними органами. Ці рекомендації складають понад 60 сторінок, при цьому багато питань залишись спірними, адже на них неможливо відповісти однозначно.

Якщо перші керівники держави, такі як міністри, їх заступники, керівники центральних органів виконавчої влади, вчиняють корупційні злочини: одержання неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем – підслідність НАБУ. Керівники підрозділів міністерств і відомств, начальники відділів, департаментів, управлінь, керівники обласних адміністрацій, мери великих і маленьких міст, голови міських і сільських рад та інші – якщо вони заподіяли своїми діями шкоду на суму більше мільйона, це підслідність НАБУ. Якщо сума заподіяної шкоди менша – підслідність Нацполіції. Злочини вчинені працівниками правоохоронних органів та військовослужбовцями – підслідні ДБР. Проте, якщо працівники підприємств у військово-промисловому комплексі вчиняють розкрадання грошових коштів на закупівлях, зокрема в оборонній сфері, на суму понад мільйон – підслідні НАБУ, а до мільйона – Нацполіція. Одержання суддею неправомірної вигоди – НАБУ. Винесення завідомо неправосудного рішення – ДБР. Одержання неправомірної вигоди суддею за винесення завідомо неправосудного рішення – підслідність спірна. Одержання прокурором від рядового до заступника начальника відділу регіональної прокуратури – підслідність ДБР. А одержання неправомірної вигоди керівником відділу регіональної прокуратури і вище – підслідність НАБУ. Приблизно аналогічно і по іншим правоохоронних органах.

Виникає питання: а що робити, якщо ДБР розслідує, наприклад, злочин, вчинений працівником правоохоронного органу і після проведення експертизи встановлюється, що розмір збитків понад мільйон? Повторююсь це підслідність НАБУ. Доручати розслідування іншому органу – незаконно, оскільки суд може визнати зібрані докази недопустимими. Приймаємо рішення, направляємо в НАБУ, де ознайомившись з матеріалами детективи агентства або прокурори САП зазначають, що доказів недостатньо чи службова особа їм не підслідна. Не дарма кажуть, скільки юристів – стільки й думок. Вони повертають ці матеріали нам. Що робити з цією справою? Ми вважаємо, що вона підслідна НАБУ, а вони вважають, що нам. Розслідування нами може призвести до того, що докази будуть вважатись недопустимими.

Буквально з перших днів, як ми приступили до роботи – підняли питання чіткого розмежування підслідності, яке має відбутися виключно на законодавчому рівні. Щоб це була альтернативна підслідність НАБУ, ДБР і СБУ. Хто виявив злочин – той і має розслідувати та скеровувати до суду.

«Наші слідчі готові розслідувати ці злочини, довести їх до суду. А далі виникає питання: як суд розцінить ці докази? А якщо адвокати скажуть: шановні, з такої-то дати після одержання експертизи вам було відомо, що розмір збитків становив понад мільйон гривень, це справа стала підслідна НАБУ. Все! З цієї дати ваші слідчі дії вважаються незаконними, а одержані докази недопустимими. А НАБУ завантажено і без наших справ», - отметил он.

И. о. Директора ГБР Александр Соколов, в свою очередь, в интервью «Цензор.нет» также подчеркнул актуальность данной проблемы.

«Есть проблема, на которую хотелось бы обратить внимание. Сейчас мы сталкиваемся с ситуациями, когда нам приходится отдавать коллегам из НАБУ наработанные материалы, если прокуратура определяет подследственность за ними. Но в НАБУ работает всего лишь 800 человек. Детективов из них порядка 220-250. У них там уже десятки тысяч дел, связанных с их подследственностью. Даже если им вошьют какие-то суперчипы, и они будут работать круглосуточно без сна, все равно не смогут объять необъятное.

А теперь представьте условную ситуацию. Мы выявили преступление по министру. Оно связано с расхищением государственных средств - это статья 191 Уголовного кодекса. Согласно действующему законодательству, мы обязаны все, что выявили по определенной категории чиновников и определенным суммам, в срочном порядке передать в НАБУ.

Допустим, я детектив, расследую какое-то резонансное дело, и тут мне приходит из ГБР 15 томов другого резонансного дела. Как мне расставить приоритеты? Заниматься в первую очередь тем, где сам собирал материалы и все в них понимаю или отложить и вникать в эти 15 томов без возможности обратиться к ГБР, чтобы они там что-то разъясняли? Вы ж еще учтите, что кто бы и что ни рассказывал о взаимодействии правоохранителей, у всех есть конспирологические теории на тему, кто кого предал, зачем он это делает. Никуда от этого не уйти.

Поэтому мы подняли вопрос об альтернативной подследственности. Чтобы иметь возможность открывать производства, расследовать их и направлять в суд.

Это не должно использоваться как инструмент влияния на ход расследования. И чтобы избежать риска, о котором вы говорите, законодатели могут предусмотреть определенные меры, которые не дадут забирать дела у НАБУ только потому, что кому-то этого хочется.

Мы дали свои предложения народным депутатам, объяснили, как это видим. Конкретного ответа пока не услышали. Члены комитета сказали, что будут изучать этот вопрос, анализировать риски. Потому что они понимают, какая может быть информационная волна и как это будет воспринято в обществе.

Очень важно объяснить обществу, зачем мы хотим это сделать, и предусмотреть защитные механизмы, чтобы ни у кого не возникало даже мысли, что посягают на независимость НАБУ.

В нашей стране, я считаю, чем больше правоохранительных органов имеют право документировать коррупцию, тем лучше. Потому что сложнее договориться, и коррупционная деятельность становится неинтересной людям, которые ею занимаются», - отметил он.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.