Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №1.380.2019.005948 за позовом фізичної особи до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
У грудні 2019 року особа звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просила:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року, залишеним без змін поставною Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
13 березня 2020 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
13 березня 2020 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №1.380.2019.005948.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з п.п. 3, 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених норм в контексті правовідносин, що є предметом дослідження, свідчить про те, що в даному випадку оскаржуються судові рішення, постановлені в справі незначної складності.
За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, було вирішено відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі за позовом до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала про практику ВП ВС щодо застосування позовної давності у частинах переривання та визнання поважними причини пропуску.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.