Депутати вирішили повернутися до проблеми з процесуальними строками під час карантину

30 березня 2020 Верховна Рада на позачерговому засіданні розглянула та ухвалила Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019).

Однією із новел Закону було внесення змін до всіх процесуальних кодексів, які діють в Україні. Цими змінами автоматично продовжені більшість процесуальних  строків на час карантину. Новації щодо строків не стосувалися тільки КПК та КУпАП, оскільки в першому випадку розглядаються справи, в яких люди утримуються під вартою, а в другому таке продовження призведе до спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності. Забули депутати і про КЗпП, який також містить строки для звернення до суду за захистом трудових прав.

Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року та одразу створив проблеми з відправленням правосуддя в державі. Завдяки ухваленим нормам закону жодне судове рішення сьогодні не може набрати законної сили, внаслідок чого заблокована процедура апеляційного оскарження та видача судами виконавчих  документів.

Всі судові рішення судів першої інстанції, які були ухвалені під час дії карантину, набудуть чинності лише після його закінчення, тобто коли закінчиться строк на апеляційне оскарження. Наведене стосується й судових наказів і заочних рішень суду.

Парадокс полягає у тому, що дата закінчення карантину невідома, оскільки його строк вже неодноразово продовжувався.

Це при тому, що суди зобов’язані встановлювати у своєму рішення строк, який не може бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Касаційний Цивільний Суд звернув увагу, що у  зв’язку з тим, що вчинення процесуальних дій та ухвалення судових рішень законодавцем поставлено в залежність від вчинення відповідних дій учасниками справи, то може скластися ситуація, що в ряді випадків суд не зможе розглянути справи, вирішити інше процесуальне питання чи ухвалити судове рішення, не порушивши права учасника справи. Тобто до закінчення карантину суди не можуть розглядати справи, в яких «зобов’язаний» учасник не вчинив процесуальної дії, яка від нього очікується, або не реалізував надані йому процесуальні права.

Одночасно, КЦС звернув увагу, що враховуючи зміст статті 3 ЦПК України, а також те, що запропоновані зміни не встановлюють нових обов’язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання, вони мають зворотну силу, тобто поширюються на правовідносини, пов’язані зі здійсненням судочинства у всіх справах, тобто тих, які вже знаходяться на розгляді в судах усіх інстанцій, так і тих, які будуть відкриті у подальшому. При цьому дата введення карантину на всій території України не має значення, якщо цивільні процесуальні правовідносини тривають.

Стосовно зворотньої сили, то все ж таки можна сперечатися з Верховним Судом, оскільки до 02.04.2020 року частина судових рішень набрала законної сили і тому на них вже зворотня сила не розповсюджується. Бо як пояснити сторонам по справі, що рішення було чинним, а тепер знову вважається  таким, що чинності не набрало. До того ж строки на видачу виконавчих листів не продовжували. Одночасно велика кількість рішень підлягає негайному виконанню, тому їм ніякі процесуальні заборони не перешкоджають.

Через три тижні після набрання чинності законом Депутати Верховної Ради схаменулися і зрозумівши, що вони натворили, намагаються виправити ситуацію.

В Раду внесено законопроект № 3383 від 23.04.2020 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

В пояснювальній записці до законопроекту зазначено наступне :

 «Проте, автоматичне продовження строків однієї стадії призводить до того, що суд не може перейти до наступної стадії. Наприклад, через автоматичне продовження строку апеляційного оскарження рішення суду не набиратимуть законної сили. При цьому не важливо, чи подана апеляційна скарга в такій справі. Це повністю позбавляє суд та учасників справи змоги будь-яким чином впливати на можливість розгляду справи.

Дана норма перешкоджає суду здійснювати провадження в будь-якій цивільній, господарській чи адміністративній справі, оскільки невчинення однією із сторін будь-якої процесуальної дії (наприклад, неподання відзиву на позов) змушуватиме суд очікувати до закінчення карантину. Це призводить до зупинення розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ на час карантину, де хоча б одна сторона не проявляє активність. Автоматичне продовження строків небезпечне, адже припинення чи обмеження повноважень судів не допускається навіть в умовах надзвичайного стану. Для врегулювання проблеми, яка виникла в сфері продовження і поновлення процесуальних строків в умовах карантину, учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій), потрібно наділити правом на поновлення строків, а також продовження процесуальних строків, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину, шляхом подання відповідної заяви.»

Законопроектом встановлюється, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені :

• Для ГПК у статтях 46, 157, 174, 195, 229, 248, 256, 260, 263, 273, 288, 292, 295, 306, 321, 325, 341, 342, 346, 349, 354;

• Для ЦПК у статтях 49, 83, 84, 116, 118, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 193, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424, 449, 454, 457, 485;

• Для КАСУ у статтях 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 258, 261, 295, 298, 304, 309, 329, 332, 338, 342, 363, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину.

Перелік процесуальних строків, які підлягають поновленню, законопроектом розширюється. До нього включаються строки передбачені для:

- залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви;

- строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження;

- строк на подання відзиву на апеляційну скаргу;

- строки розгляду апеляційної скарги;

- строки, передбачені для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги;

- строки перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами;

- строк розгляду скарг на дії державного чи приватного виконавця;

- строки розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Раніше ми розповідали, що в Україні створилася ситуація правової невизначеності з набранням законної сили рішеннями судів першої інстанції.

Крім того, КЦС ВС надав роз’яснення про застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.