Норми права, передбачаючи можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, висувають певні вимоги до технічних засобів і технологій, які мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, відео- та звукозапис, а також інформаційну безпеку відеоконференції. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/22513/17.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 січня 2020 року прийняла та призначила справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 07 квітня 2020 року.
02 квітня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява позивача. Посилаючись на Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», позивач просив забезпечити участь його представника в судовому засіданні, що відбудеться 07 квітня 2020 року об 11 год 30 хв, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису з робочого місця адвоката, шляхом проведення відеоконференції за допомогою програмного забезпечення суду, а в разі відсутності такого програмного забезпечення - за допомогою програми Skype.
Так, учасники мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.
Згідно з частиною четвертою статті 197 ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Водночас використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку.
Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.
Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.
Оскільки станом на день розгляду справи у суду відсутня технічна можливість забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та дотриманням при цьому вимог щодо інформаційної безпеки відеоконференції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви про участь у судовому засіданні 07 квітня 2020 року в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, що «монополія» лише однієї програми для проведення відеоконференцій в судах недопустима - це обговорювали на засіданні робочої групи Комітету.
Крім того, ми розповідали про EasyCon та інші програми відеоконференції: чи полегшать вони комунікацію учасників адміністративного процесу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.