Як відомо, 2 квітня набув чинності закон, що дозволяє учасникам справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, тобто, комп’ютерів та телефонів. Однак цим законом не було визначено деталі його реалізації. Отже, деякі суди почали проводити судові засідання, підключаючи учасників за допомогою Skype та Zoom, а інші вважають, що використання цих програм недопустиме.
Вже 8 квітня Державна судова адміністрація (ДСА) ухвалила Порядок, за яким мають використовуватися не широко розповсюджені програми, а EasyCon. Інші ж програми застосувати судам в ДСА не радять.
Цю проблему не могли оминути у спеціальній робочій групі, яка створена Комітетом Верховної Ради з питань правової політики.
Так, 14 квітня відбулося засідання робочої групи з питань цифровізації правосуддя при Комітеті на тему «Першочергові заходи по цифровізації правосуддя в період карантинних заходів» за участю народних депутатів, представників Вищої ради правосуддя, Ради суддів, ДСА, представників виконавчої влади, громадських організацій, міжнародних проектів.
На засідання були запрошені суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрій Рищенко, який проводив засідання за допомогою Zoom, та суддя Господарського суду м. Києва Петро Паламар, якій застосовує при проведенні засідань Skype.
Голова робочої групи, народний депутат України Роман Бабій прокоментував «Судово-юридичній газеті» результати зустрічі. Так, за його словами, обговорювався, перш за все, Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання, затверджений наказом ДСА №169 від 8 квітня 2020 року. Нагадаємо, що цим порядком ДСА визначила необхідність використання спеціальної програми EasyCon.
Члени робочої групи, зокрема народні депутати, експерти міжнародних проектів висловили позицію щодо недопустимості ситуації, коли у відповідному наказі по суті вводиться «монополія» лише однієї програми для проведення відеоконференцій. Цю позицію підтримали і запрошені судді.
Зокрема суддя Андрій Рищенко вказав, що у нього при використанні Zoom не виникло жодних труднощів. При цьому він забезпечив гласність цього засідання, ретранслюючи хід засідання на сайті Youtube. Ідентифікація була проведена із застосуванням ЕЦП, яким були підписані подані заздалегідь копії документів, що посвідчують особу. Документи пред’являлися на камеру під час відеоконференції. Підпис ЕЦП був перевірений через сайт Мінюсту.
Суддя Петро Паламар зазначив, що Господарський суд м. Києва 6 квітня, тобто, ще до наказу ДСА, видав локальний наказ щодо використання програми Skype, який розміщений на сайті суду. Було вивчено публічні умови використання Skype, і в суді дійшли до висновку, що використання для судових засідань цим умовам суперечити не буде. Перші випадки застосування Skype суттєвих проблем не виявили. Проте, суддя зазначив, що проводяться поки лише ті засідання, в яких судові слухання продовжуються. Щодо нових судових засідань можливі труднощі. Ідентифікацію за допомогою ЕЦП також проводять через заяву сторін, яка завчасно надсилається в суд із накладенням такого підпису.
За словами Романа Бабія, представники Ради суддів також підтримали необхідність надання суддям права використовувати інші програми (окрім EasyCon).
Представники Державної судової адміністрації наголосили, що наказ №169 від 08.04.2020, на їхню думку, не встановлює монополії програми EasyCon для проведення судових засідань. Це лише рекомендація. Судді самі можуть вирішувати, яку програму їм використовувати. Також у ДСА зазначили, що готові внести зміни до наказу, щоб зняти такі непорозуміння. Вказували, що проект таких змін вже підготований.
Наголошували вони і на тому, що EasyCon є у державній власності, ніяких ліцензійних платежів не здійснюється, розробка, підтримка і доопрацювання продукту відбувається власними силами ДП «Центр судових сервісів» (працюють над продуктом п'ять програмістів, два тестувальника та сім працівників колл-центру). Сервіс є і буде для учасників судових засідань безкоштовним.
Поки немає функціоналу трансляції судових засідань (для забезпечення гласності), але такий функціонал у ДСА обіцяють запустити через 2-3 тижні.
Разом із тим у ДСА не вважають інші програми прийнятними для судових відеоконференцій, оскільки з боку власників цих програм можуть бути претензії щодо неприватного використання, в тому числі і матеріальні. До того ж є питання щодо захисту інформації у цих програмах. Натомість, оскільки EasyCon є власністю держави, то ДСА може забезпечити захист інформації та персональних даних.
Як зазначив Роман Бабій, у народних депутатів виникли запитання щодо документального оформлення прав на EasyCon, ліцензійних договорів, обсягу прав на програму у комерційних підприємств тощо. Відповідні документи ДСА поки не представила, але обіцяла надати найближчим часом.
Члени робочої групи висловилися щодо необхідності поетапного (помодульного) введення в експлуатацію ЄСІТС.
ДСА вже напрацьовує відповідні зміни до законодавства, які обіцяє надати для обговорення через два тижні. В ДСА прогнозують, що в цьому році зможуть запустити три модулі: електронний суд, електронний кабінет та модуль відеоконференцзв’язку. В червні планують представити сервіс електронного кабінету. Також у судовій адміністрації висловлюють пропозицію про залишення паперової форми судових справ, оскільки суди поки що не готові, в першу чергу технічно, до формування справ в електронній формі.
План заходів щодо впровадження ЄСІТС затверджений наказом ДСА №99 від 28 лютого 2020 року.
Втім, представники Вищої ради правосуддя та Ради суддів вказали на те, що ДСА не погоджувала рішення щодо визначення нового виконавця по роботі над ЄСІТС (ДП «Центр судових сервісів»). З ними було погоджено роботу над ЄСІТС лише для ДП «ІСС». ДСА висловила позицію, що на даному етапі таке погодження не потрібне, але погодження буде на етапі затвердження положення про ЄСІТС.
Рада суддів висловила позицію щодо того, щоб ДСА погоджувала з Радою суддів рішення щодо адміністрування ЄСІТС, чи хоча б ставила їх до відома про ці рішення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.