Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме технічне завдання на розробку технічної документації, а також акт прийому-передачі на зберігання межових знаків не є офіційними документами. Акт прийому-передачі на зберігання межових знаків не є офіційним документом, оскільки він лише підтверджує фактичну передачу на зберігання межових знаків.
На цьому наголошував Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 711/530/18.
Обставини справи
За вироком місцевого суду, залишеним без зміни апеляційним судом, особу визнано невинуватою у пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК та виправдано у зв’язку з недоведеності в її діях складів указаних кримінальних правопорушень. Органом досудового розслідування особа обвинувачувалась в тому, що вона, діючи умисно, цілеспрямовано, маючи на меті створити технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для формування кадастрового номера на земельну ділянку, для подальшого використання у власних цілях підробила технічне завдання на розробку технічної документації, а також повторно акт прийому-передачі на зберігання межових знаків, а саме виконала підпис від імені особи_2 і надала ці підроблені офіційні документи працівникові регіональної філії державного підприємства.
У касаційній скарзі прокурор, зазначав, що суд не застосував закону який підлягає застосуванню, зокрема, частини 1, 3, 4 ст. 358 КК, у тому числі щодо поняття офіційного документа.
Висновок Верховного Суду
ВС зауважив, що предметом злочинів, передбачених ст. 358 КК, є офіційний документ. При встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.
Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
У ст. 55 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року та в Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженій наказом Державного агентства України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зазначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, у тому числі, завдання на складання технічної документації із землеустрою та акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, які долучаються до документації із землеустрою після виконання робіт з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Аналізуючи вказані вимоги закону, а також нормативну базу для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що технічним завданням, визначеним стороною обвинувачення як офіційний документ, є документ, який визначає комплекс робіт, що має виконати виконавець із установлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), який включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання й оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також установлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. При цьому підпис особи та підпис, який остання виконала замість особи_2 у графі «Затверджено» в технічному завданні свідчать про факт схвалення, тобто визначення комплексу робіт при виготовленні виконавцем технічної документації.
ВС наголошує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що акт прийому-передачі на зберігання межових знаків не є офіційним документом, оскільки він лише підтверджує фактичну передачу на зберігання межових знаків у кількості 10 шт., що закріплені на місцевості виконавцем, а саме на земельній ділянці площею 0,1000 га.
При цьому з об’єктивної сторони ст. 358 КК підроблення офіційного документа полягає у перекручуванні істини у ньому.
ВС дійшов обґрунтованого висновку, що факт підроблення обвинуваченою особою підпису особи_2 в зазначених документах не створює юридично значимого характеру, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, а сторона обвинувачення не навела фактів настання юридично значущих відомостей, які спричинили чи були здатними спричинити спотворені наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків як для самої обвинуваченої особи, так і для особи_2 або інших осіб.
Також ми повідомляли, про непогодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками: постанова КЦС ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.