Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп’яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84,92,94 КПК.
До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати у справі № 643/20474/15-к.
З матеріалів справи стає відомо, що за вироком місцевого суду громадянина України засуджено за ч.1 ст.115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Призначаючи покарання, місцевий суд урахував як обставину, що обтяжує покарання, вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.
У касаційній скарзі засуджений вважає безпідставним посилання судів на обставину, що обтяжує його покарання — вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, оскільки, на його думку, ця обставина не підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому він просить розглянути кримінальне провадження щодо нього й ухвалити законне рішення.
Висновок Верховного Суду
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред`явленого обвинувачення, яке у подальшому місцевий суд визнав доведеним, інкримінував особі вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Цю ж обставину було зазначено в обвинувальному акті як таку, що обтяжує покарання відповідно до п. 6 ч 2. ст. 291 КПК.
Обґрунтовуючи свій висновок про визнання обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, місцевий суд послався на показання потерпілої особи_6, яка будучи попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, чітко зазначила, що коли громадянин України відкрив двері квартири, він був із явними ознаками алкогольного сп’яніння.
Підстав сумніватися в правдивості й достовірності показань потерпілої у місцевого суду не було, з чим погодився і Верховний Суд.
Судді Верховного Суду підкреслюють, що оцінивши показання потерпілої в цій частині, відповідно до ст. 94 КПК, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення громадянином України інкримінованого йому злочину у стані алкогольного сп`яніння і правильно визнав цю обставину такою, що обтяжує його покарання.
ВС наголошує, що норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп’яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК.
Тому доводи засудженого про те, що факт перебування його у стані алкогольного сп’яніння повинен підтверджуватися виключно на підставі висновків відповідного експерта або іншими документами, які матеріали кримінального провадження не містять, ґрунтуються на положеннях процесуального закону.
Також ми писали про порядок отримання доказів, якими доводиться стан сп’яніння винної особи: ККС ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.