ВРП звернулась до Ради та Кабміну щодо критичної ситуації з фінансуванням органів правосуддя

15:20, 27 марта 2020
Дефіцит видатків на оплату праці працівників апаратів судів становить 4 769,2 млн грн.
ВРП звернулась до Ради та Кабміну щодо критичної ситуації з фінансуванням органів правосуддя
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Вища рада правосуддя на засіданні 26 березня ухвалила публічне звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо критичної ситуації з фінансовим забезпеченням судів, інших органів та установ системи правосуддя, передає офіційний сайт ВРП.

У зверненні наголошується, що фінансове забезпечення судів і суддів є невід’ємною складовою незалежності як окремого судді, так і судової влади загалом. Відповідно до частини першої статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Водночас розписом Державного бюджету України на 2020 рік для фінансового забезпечення судів передбачені бюджетні призначення в обсязі 10 273,4 млн грн, що менше від проведених касових видатків у 2019 році на 4 350,5 млн грн. На кінець лютого 2020 року з доведеного судам річного фонду оплати праці в обсязі 8 271,4 млн грн після стовідсоткового покриття потреби на суддівську винагороду діючих суддів в обсязі 7 673,4 млн грн на оплату праці працівників апаратів судів залишилося лише 598 млн грн з 5 367,2 млн грн необхідних.

Як зазначено в публічному зверненні, наявний розмір фонду оплати праці не покриває передбачені законодавством обов’язкові виплати і забезпечує середньомісячну заробітну плату працівника апарату суду в розмірі 2 100 грн на місяць, що призвело до виникнення соціальної напруги серед працівників апаратів судів. У 2019 році середньомісячна заробітна плата працівника апарату суду становила 18 400 гривень.

Дефіцит видатків на оплату праці працівників апаратів судів становить 4 769,2 млн грн, дефіцит нарахувань на оплату праці – 1 456,8 млн грн. На інші поточні видатки судів (поштові відправлення, папір, утримання приміщень, оргтехніки, інформаційних систем, винагорода присяжним тощо) дефіцит у 2020 році сягає 831 572,9 тис. грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» взагалі не передбачені бюджетні асигнування на створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Недотримання вимог Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» створює суттєві ризики щодо належного виконання державою функцій зі здійснення правосуддя та зумовлює перешкоди для належного захисту прав і свобод людини, а в разі їх порушення – справедливого відновлення прав і свобод людини в розумні строки.

Крім того, у зв’язку з пандемією коронавірусу судам як органам державної влади, робота яких не може бути припинена, необхідно виділити додаткові кошти в обсязі 154,9 млн грн на придбання засобів захисту та дезінфекції, які на сьогодні неможливо закупити через істотний дефіцит видатків.

Вища рада правосуддя звернулася до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо необхідності внесення у найкоротший строк змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» в частині збільшення Державній судовій адміністрації України видатків для забезпечення здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Вища рада правосуддя звернулась до ДСА щодо прискорення роботи над ЄСІТС.

Також ми повідомляли, що Вища рада правосуддя ухвалила рішення «Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій та цікавих новин.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики