Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко: ВККС необхідно сформувати якомога швидше

Бесіду вів
В’ячеслав Хрипун,
«Судово-юридична газета»

Перед Вищою радою правосуддя раз за разом постають нові виклики. Окрім великого обсягу функцій, значне місце серед яких займає розгляд дисциплінарних скарг на дії суддів, з минулого року на Раду правосуддя покладені ще й повноваження із формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Останнім часом ВРП стикається і з великою кількістю поточних проблем, на які слід реагувати. Що буде з конкурсом на посади членів ВККС, Верховним Судом України, зарплатою працівників апаратів судів, коли розпочнеться розгляд рекомендацій кандидатів на посади суддів, та чи вдасться ВРП сформувати сталу дисциплінарну практику, «Судово-юридичній газеті» розповів голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко.

Проблема формування ВККС

10 березня сплив черговий строк для надання пропозицій до складу конкурсної комісії для обрання членів ВККС по квоті іноземних представників. Чи були пропозиції від міжнародних організацій?

До ВРП не надійшло жодних пропозицій, так само як не було запропоновано жодних кандидатур і після минулих звернень ВРП до таких міжнародних організацій у грудні та лютому. Нагадаю, що труднощі з формуванням ВККС виникли після того, як 7 листопада набрав чинності президентський закон 193-IX. Внаслідок цього минулий склад ВККС припинив свою діяльність, а новий склад має формуватись за зовсім іншою процедурою. Конкурсний відбір членів ВККС повинна здійснювати спеціальна конкурсна комісія, до складу якої входять три представники Ради суддів України та три особи по квоті іноземних представників із числа експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, та які раніше були рекомендовані до складу Громадської ради міжнародних експертів для участі у відборі суддів Вищого антикорупційного суду. Рада суддів ще у грудні делегувала до вказаної конкурсної комісії трьох своїх представників. А ось міжнародні організації (всього їх 12), з якими Україна, відповідно до договорів, співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, своїх пропозицій до ВРП не надіслали.

Що робила ВРП для залучення таких експертів?

ВРП проводила широкі консультації з міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, з донорами, які здійснюють технічну допомогу в різних проектах, пов’язаних із судовою владою. Були неодноразові звернення до організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції. Однак жодних пропозицій у підсумку надано не було.

Чи розглядається можливість продовження строків подання пропозицій щодо кандидатур іноземних експертів?

Це питання ще буде обговорюватися членами Вищої ради правосуддя. Однак, на мій погляд, чергове продовження строків подання кандидатур у конкурсну комісію не має особливого сенсу. Варіант виходу з ситуації, що виникла, — це внесення змін до Закону «Про судоустрій та статус суддів» у частині формування конкурсної комісії на зайняття посади члена ВККС.

Чи ведуться із цього приводу консультації з Комітетом ВР з питань правової політики?

Безумовно, певний діалог з Комітетом відбувається. До речі, як і з інших питань. Щодо формування ВККС, я переконаний, що Комітет ВРУ з питань правової політики зараз глибоко розуміє сутність проблеми, яка виникла з формуванням ВККС, і буде намагатися її виправити. Плани такі у Комітету точно є. Загалом, на мій погляд, якби Комітет намагався знайти порозуміння із судовою владою під час прийняття закону 193-IX (він же 1008), яким була запроваджена нова судова реформа разом з новим принципом формування ВККС, то вдалося б уникнути багатьох проблем, що виникли після набрання даним законом чинності і які дуже важко вирішуються зараз.

Скільки такі обговорення і консультації з Комітетом можуть тривати?

Було б непогано, якби всі проблеми швидко вирішувалися. Однак зрозуміло, що парламент працює за своєю процедурою, до того ж зараз там пріоритет відданий дещо іншим питанням, зокрема таким, як земельна реформа.

Представники Ради Європи, Європейського Союзу та деяких країн ЄС, які брали активну участь у попередній судовій реформі, неодноразово давали зрозуміти, що їх не влаштовують певні норми закону 193-IX, особливо після в цілому критичного висновку Венеційської комісії. Мабуть, ще минулого року було зрозуміло, що ніяких кандидатур запропоновано до конкурсної комісії не буде?

Коли розроблявся та приймався закон 193-IX, представники європейських інституцій звертали увагу на те, що їхні думки та пропозиції залишилися без уваги. Наскільки можна зрозуміти, до останнього часу змін у цієї позиції не відбулося. Як буде далі, побачимо. ВРП в цій ситуації робила все, що було покладено на неї законом 193-IX: був оголошений конкурс на посаду членів ВККС, затверджено відповідне положення, розпочато формування конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС, направлені відповідні повідомлення міжнародним організаціям, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції. Тому в тій ситуації, що склалася зараз, жодної провини ВРП не має.

Час від часу лунають заяви, що ВРП нібито і сама не дуже бажає швидкого формування ВККС. Що скажете авторам таких заяв?

Такі заяви не відповідають дійсності. Вища рада правосуддя, як ніхто інший, зацікавлена в тому, щоб ВККС почала працювати. Комісію необхідно сформувати якомога швидше. Велика кількість процедур, наприклад, конкурси на посади суддів, переведення суддів до інших судів, кваліфікаційне оцінювання, просто не можуть бути проведені без ВККС.

З тексту Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС випливає, що кінцеве рішення при затвердженні складу нової ВККС залишається за ВРП.

Справа в тому, що Закон поклав кінцеву відповідальність за формування ВККС саме на Вищу раду правосуддя. Тому саме ВРП відповідає перед суспільством та судовою владою за тих осіб, які будуть призначені до складу ВККС.

Про Верховний Суд України

18 лютого КСУ нарешті розглянув подання ВСУ 2016 року щодо його ліквідації. Фактично, як зазначили у КСУ, тепер долю суддів ВСУ, що залишились у його складі, повинна вирішити Верховна Рада. На Ваш погляд, такий шлях до вирішення проблеми є оптимальним?

Вважаю, що, згідно із рішенням КСУ, подальша доля суддів ВСУ може бути вирішена тільки парламентом. Комітет ВРУ з питань правової політики за участю членів ВРП та суддів ВСУ зараз намагається знайти шлях вирішення цієї проблеми. 2 березня з цього приводу відбулося засідання Комітету, втім, поки що лунають різні думки, як вийти з цієї ситуації. До речі, не слід забувати, що, окрім суддів ВСУ, є ще проблема суддів, які досі перебувають у штаті трьох вищих спеціалізованих судів, які тривалий час перебувають у стадії ліквідації. Долю цих суддів також потрібно нарешті вирішити.

Як будуть розглядатись рекомендації кандидатів у судді

Днями в Реєстрі з’явилося рішення Великої Палати ВС щодо конкурсу на призначення на посади суддів кандидатів, які в серпні 2019 року отримали рекомендації. Мова йде про учасників відразу трьох доборів на посади суддів — 2012, 2013 та 2017 років. Чи готова вже ВРП до розгляду рекомендацій?

Підготовча робота до цієї процедури майже завершена. Рішення ВП ВС ми також проаналізували, та вважаємо, що в ньому є відповіді на питання, які цікавили ВРП. Зокрема, щодо відсутності дискримінації діючих суддів за умови проведення окремого конкурсу для кандидатів на посади суддів. Думаю, що наприкінці березня можна очікувати на початок розгляду рекомендацій кандидатів у судді. Розгляд таких рекомендацій — це одне з пріоритетних питань для Вищої ради правосуддя.

Скільки часу займе процедура розгляду рекомендацій?

Сама процедура розгляду 467 рекомендацій може зайняти певний час. Ми маємо намір розглядати такі рекомендації якомога швидше, щоб уникнути великої різниці в датах.

Відомо, що частина кандидатів, окрім рекомендацій в загальні місцеві суди, отримала також рекомендації на посади суддів адміністративних та господарських судів. Як відбуватиметься розгляд таких рекомендацій?

Жодна рекомендація ВККС не залишиться без уваги ВРП. Рада правосуддя буде враховувати побажання кандидатів стосовно обраної ними спеціалізації. Кандидати, коли йшли на конкурси, розраховували на певні результати. Однак перш за все ВРП розгляне рекомендації на призначення на вакантні посади суддів місцевих загальних судів. Крапку в судовому спорі в цьому випадку вже поставлено. Розгляд рекомендацій на вакантні посади суддів адміністративних та господарських судів відбудеться вже пізніше. Як відомо, щодо конкурсу у спеціалізовані суди ще триває судовий процес. Тому кандидатам бажано самостійно заздалегідь визначитись, у судах якої спеціалізації вони хочуть здійснювати правосуддя.

Проблеми з оплатою праці в апаратах судів

Як відомо, з початком 2020 року виникли великі проблеми з оплатою праці в апаратах судів. Люди скаржаться, що отримують лише 2-4 тис. грн на місяць, що, вочевидь, неможливо назвати гідною оплатою праці. Державна судова адміністрація, зі свого боку, запевняє, що намагається виправити ситуацію, однак здається, що без змін до державного бюджету проблему кардинально вирішити неможливо.

Ми також отримуємо звернення від працівників апаратів судів. Отримали відповідну інформацію і від Державної судової адміністрації. Зараз тривають дискусії, як вирішити цю проблему з браком коштів на фінансування різних видатків. Справа в тому, що, коли приймався закон «Про державний бюджет», у нього з самого початку був закладений дефіцит фінансування судової влади. Відповідний перегляд фінансування, як це передбачено перехідними положеннями закону про бюджет, ще не відбувся. У цьому і є корінь проблеми. Але я думаю, що знайти кошти хоча б для виплати заробітної плати апарату судів все ж можливість буде.

Дехто вважає, що в таких ситуаціях, як та, що виникла з оплатою праці в апаратах судів, ВРП повинна тиснути на ДСА, щоб там вирішили цю проблему.

Вища рада правосуддя має обмежену можливість впливати на дії ДСА щодо питань фінансування діяльності судової влади. Тут є певні законодавчі нюанси, бо головним розпорядником коштів для судової влади є все ж ДСА, а не ВРП. До того ж, повторюю, проблема в цьому питанні виникла перш за все через недофінансування судової влади, що було закладено в бюджеті на 2020 рік. Ця проблема — системна, і не може бути вирішена лише деклараціями та вимогами до ДСА щось зробити.

За що карають суддів

За останні пів року ВРП звільнила за скоєння дисциплінарних проступків або притягнула до різних видів відповідальності близько 80 суддів. Враховуючи те, що в країнах ЄС притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається, скоріше, виключною мірою, чи не свідчать такі показники про наявність системних проблем?

Не буду заперечувати, що проблеми з якістю судочинства та дотриманням суддями норм законів у нас є. Однак хочу зазначити, що в кожній ситуації слід розбиратися окремо. Наприклад, зараз дуже гостро стоїть питання дотримання суддями строків розгляду справ. ВРП зазвичай не притягує до відповідальності тільки тому, що суддя порушив строки розгляду конкретної справи. Усім зрозуміло, що справ у судах дуже багато, а суддів у багатьох судах не вистачає.

При скаргах на порушення строків розгляду справ аналізується навантаження судді, його дії чи бездіяльність щодо розгляду тієї або іншої справи. Одна справа — коли суддя призначає засідання, але вони не відбуваються чи зриваються з різних причин, і в підсумку строки розгляду справ порушуються. Інша справа — коли суддя, навіть маючи велике навантаження, призначає розгляд справи про адміністративне правопорушення, що надійшла в січні, чомусь на травень. Хоча зрозуміло, що в такому розгляді сенсу вже немає, бо строки притягнення до відповідальності до травня все одно спливуть і ніякого покарання ймовірний правопорушник не понесе.

Якщо казати про фактори, які впливають на таку кількість суддів, притягнутих до дисциплінарної відповідальності, то, на мій погляд, основними з них можна назвати умови, у яких щоденно працюють судді, недосконалість законодавства, розбалансована судова практика, яка з різних причин нерідко змінюється, та власна недбалість самих суддів.

Чи можна чітко зазначити, за що ВРП перш за все притягує суддів до відповідальності?

По-перше, це порушення строків розгляду справ. По-друге, це порушення правил суддівської етики. По-третє, це розгляд справ без виклику сторін. По-четверте, це порушення суддями основоположних прав і свобод громадян. Хочу зазначити, що є багато скарг на дії слідчих суддів.

Верховний Суд та особливо Велика Палата нерідко скасовують рішення ВРП про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Мабуть, за таких умов не так легко забезпечити сталість дисциплінарної практики?

Головна проблема, з якою стикається Рада правосуддя при розгляді справ у Верховному Суді, — це різне розуміння ВРП та Судом підстав для перегляду рішень Вищої ради правосуддя щодо притягнення суддів до відповідальності. ВРП вважає, що перегляд її рішень повинен відбуватися тільки за наявності процедурних порушень, як, власне, і визначено в законодавстві. Верховний Суд, навпаки, вважає, що він фактично може переглядати рішення ВРП по суті та надавати їм свою оцінку. Іноді це призводить до ситуацій, коли Верховний Суд нібито і погоджується з тими висновками, до яких дійшла ВРП, однак при цьому скасовує накладене на суддю дисциплінарне стягнення, що породжує певну двоякість. Втім, Вища рада правосуддя все ж намагається забезпечити сталу дисциплінарну практику, яка була б зрозуміла суддям, юридичній спільноті та суспільству.