Голова КГС ВС Богдан Львов на розширеній нараді суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за участю голів місцевих та апеляційних господарських судів розповів про процесуальні аспекти застосування самопредставництва та призначення справи на новий розгляд. Так, голова КГС ВС повідомив, що є певні відмінності у підході Великої Палати до самопредставництва:
«Загальну тенденцію не враховувати неможливо, і обмежувати розкриття позиції сторін також не є доцільним. Тому на зборах у Касаційному господарському суді ми визначилися з тим, що для самопредставництва мають бути подані: статутні документи або положення, інструкція, трудовий договір або наказ про зарахування на посаду чи витяг з єдиного реєстру, де зазначено, що особа має функцію представляти підприємство у судах.
Також на зборах зазначили, що «самопредставництво» або «представництво без довіреності» повинно бути визначено в законодавстві, оскільки представництво за довіреністю або посилання на те, що юрисконсульт або посадова особа може представляти держаний орган або юридичну особу за дорученням, — це фактично представництво. Проте, нещодавно було оприлюднено позицію Великої Палати, яка визнала доступ за довіреністю на рівні самопредставництва».
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що після внутрішніх дискусій судді КЦС ВС та КГС ВС все ж вирішили підтримати позицію Великої Палати ВС та вже допускають до судового процесу представників державних органів у порядку самопредставництва, тобто юристів без статусу адвокатів.
Окрім цього, ми писали, що голова Верховного Суду Валентина Данішевська наголосила, що, оскільки реформа не доведена до кінця, суди повинні виходити з того, що сторонам повинен бути забезпечений доступ до суду та об’єктивний розгляд спору. Вона зазначила, що представництво виникає у разі залучення стороннього представника. Якщо до суду приходить співробітник компанії, то судді Верховного Суду схильні вважати це самопредставництвом. Саме до таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду.
Окремо Богдан Львов наголосив: якщо такий допуск у порядку самопредставництва відбувся і коли допуск буде оспорювати інша сторона, за чинним законодавством, це не є підставою для скасування або зміни судового рішення.
Також голова КГС ВС зауважив, що повернення справи на новий розгляд наразі є гострою темою для суддів першої та апеляційної інстанцій. Богдан Львов навів теоретичний приклад, коли новий розгляд справи мотивується тим, що не були дослідженні оригінали договорів. На його думку, процесуальне звернення з цього приводу є некоректним.
«Є окремі випадки, на жаль, непоодинокі, коли новий розгляд справи мотивується, наприклад, тим, що не були дослідженні оригінали договорів. Докази за загальним правилом надаються або в оригіналах, або належним чином у засвідчених копіях, і за відсутності заперечень сторін з цього приводу, у суду може і не бути підстав вимагати надання оригіналів. Звернення лише з цього приводу на новий розгляд є не зовсім коректним».
Крім того, Голова КГС ВС зауважив, що у випадках, коли рішення суду першої чи апеляційної інстанції містить посилання на правові позиції Верховного Суду і одна з них не відповідає дійсності, це не є підставою для направлення справи на новий розгляд.
«Мене дивують приклади, коли рішення суду першої та апеляційної інстанції містить п’ять посилань на правові позиції Верховного Суду і справа повертається на новий розгляд через те, що третє посилання не відповідає дійсності. Та навіть якщо всі позиції не відповідають дійсності, це не є підставою для направлення справи на новий розгляд».
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Касаційні суди Верховного Суду визначились з питанням самопредставництва в суді.
Також ми писали, що зміниться з появою касаційних фільтрів: чи буде кожна апеляція формувати свою практику.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій та цікавих новин.