Як суди формують критерії для розміру адвокатського гонорару

При встановленні розміру гонорару адвоката враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На практиці виникає багато випадків, коли розмір гонорару адвоката стає предметом спору. Так, 13 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 910/2170/18 та встановив, що 140 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу у даних обставинах справи є неспівмірними з обсягом виконаних адвокатом робіт та складністю справи.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що позивач (ТОВ) заявив до стягнення з відповідача – Київської міської ради 140 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. КМР зі свого боку заперечувала проти стягнення таких витрат, вважаючи їх необґрунтованими, у поданому клопотанні просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва задоволено клопотання ТОВ про покладення на Київську міську раду витрат товариства на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ витрати на професійну правничу допомогу сумою 140 тис. грн.

Проте, Північний апеляційний господарський суд зазначену ухвалу скасував, прийняв додаткове рішення, яким частково задоволено клопотання ТОВ і стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ 25 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із висновком апеляційного суду, Київська міська рада подала касаційну скаргу.

Зокрема, Київська міська рада вважає, що розмір витрат, зазначений у клопотанні позивача і стягнутий згідно з оскарженими судовими рішеннями, є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, і зазначає, що адвокат набув статусу адвоката тільки 05.09.2018.

Висновок Верховного Суду

ВС вважає, що, за змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України, можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні положень статей 1, 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним: 1) зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) із ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст. 126 ГПК).

Суди попередніх інстанцій установили, що, за умовами укладеного 21.02.2018 між ТОВ – клієнтом та Адвокатським об`єднанням «Правовий центр ХХІ ст.» договору про надання правової допомоги № б/н, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Розмір гонорару адвокатського об`єднання сторони вирішили погодити у додатковій угоді до зазначеного договору.

21.02.2018 між ТОВ – клієнтом та АО «Правовий центр ХХІ ст.» укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, за умовами якої сторони домовилися, що вартість правової допомоги адвокатського об`єднання, що надається клієнтові згідно з цією додатковою угодою, вираховується з огляду на надані послуги, але не може перевищувати 200 000 грн.

22.05.2018 між клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано акт про надання правової допомоги від 21.02.2018 на суму 140 000,00 грн.

Згідно з цим актом, адвокатське об`єднання у період із 21.02.2018 по 22.05.2018 надало позивачеві правову допомогу відповідно до умов договору та додаткової угоди, а позивач прийняв таку правову допомогу, а саме: отримання завіреної копії проєкту оскаржуваного рішення Київської міської ради та супровідних документів (пояснювальна записка, погодження, тощо) – 5000,00 грн; підготовка довіреності на представництво інтересів ТОВ в судах – 5000,00 грн; аналіз судової практики вирішення аналогічних спорів, що виникли між клієнтом і Київською міською радою, – 10 000,00 грн; аналіз чинного законодавства України, положення якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин – 10 000,00 грн; підготовка проєкту позовної заяви, формування пакету документів, сплата судового збору, направлення копії позову з додатками на адресу відповідача, подання позову до суду – 30 000,00 грн; аналіз відклику Київської міської ради від 21.03.2018 на позовну заяву та підготовка відповіді на відклик – 15 000,00 грн; аналіз додаткового відклику Київської міської ради від 29.03.2018 та судової практики, яку наведено у відклику – 10 000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи – 5000,00 грн; підготовка заяви щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог – 5000,00 грн; представництво інтересів клієнта в судовому засіданні у Господарському суді міста Києва – 15 000,00 грн; представництво інтересів клієнта в судовому засіданні у Господарському суді міста Києва – 15 000,00 грн; підготовка клопотання про покладення на Київську міську раду витрат ТОВ на професійну правничу допомогу – 15 000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням, ТОВ перерахувало АО «Правовий центр ХХІ ст.» 140 000 грн.

Як установили суди та свідчать матеріали справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 140 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи ці вимоги, позивач надав копію договору про надання правової допомоги, копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, копію акта від про надання правової допомоги до договору, платіжного доручення, копію довіреності на представників. Відповідач зі свого боку заперечив проти стягнення таких витрат, вважаючи їх необґрунтованими, у поданому ним клопотанні просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, згідно з якою стягнуто з відповідача на користь позивача заявлену суму (140 000 грн) витрат на професійну правничу допомогу, та скасовуючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції правомірно урахував, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності понесення витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

Апеляційний господарський суд взяв до уваги, зокрема, наведені положення законодавства, те, що на сторону у справі може бути покладено відшкодування як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката, а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі, дослідив зазначені докази і доводи обох сторін, надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат і визнав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише у сумі 25 000,00 грн як доведених та обґрунтованих.

Зазначена сума, за висновком суду апеляційної інстанції, складається із 5 000 грн за аналіз судової практики вирішення аналогічних спорів і чинного законодавства України, яка може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки ця справа нескладна, а судова практика в аналогічних спорах є сталою; 15 000 грн витрат за представництво інтересів позивача під час двох судових засідань у Господарському суді міста Києва (у судових засіданнях був присутній представник позивача за довіреністю Г., адвокат згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю), зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у Господарському суді міста Києва; по 2 500 грн за ознайомлення із матеріалами справи і підготовку заяви щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у зменшеній апеляційним господарським судом сумі.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження, вони не спростовують викладеного та установленого судом апеляційної інстанції. До того ж суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову у справі, урахував доводи відповідача про відсутність саме у К. на час розгляду справи у суді першої інстанції статусу адвоката, що, між іншим, стало підставою для відмови суду у стягненні з відповідача вартості окремих заявлених послуг.

Верховний Суд залишив Касаційну скаргу Київської міської ради без задоволення, постанову апеляційного суду – без змін.

Також ми писали, чи може адвокат надавати правову допомогу без укладення договору в письмовій формі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.