Як НАЗК зможе захищати інтереси викривачів в адмінсудах

Верховна Рада України на позачерговому засіданні 4 березня розгляне у другому читанні законопроект № 2500 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону «Про запобігання корупції». Автором законопроекту є депутат від фракції «Слуга народу» Ганна Лічман.

 У січні цього року 261 голосом за Рада підтримала законопроект у першому читанні.

12 лютого Комітет ВР з питань антикорупційної політики розглянув правки до цього проекту.

Зокрема, відповідно до змін до статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, планується доповнити статтю частиною шостою такого змісту:

«З метою захисту прав викривача, встановлених Законом України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції за зверненням викривача може звертатися до суду з позовом (заявою) в інтересах викривача, брати участь у розгляді справ за такими позовами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) викривачів, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) викривача».

Втім, Головне юридичне управління Верховної Ради, не заперечуючи проти такої пропозиції, вважає за необхідне зауважити таке.

«Відповідно до статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», викривачі та їх близькі особи перебувають під захистом держави. Частиною третьою цієї статті передбачено, що для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство), яке здійснює представництво в суді інтересів викривача у випадках, якщо викривач неспроможний самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси викривача, не здійснюють або неналежним чином здійснюють його захист. При цьому зазначено, що Національне агентство має право бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди викривача, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим; має право звертатися до суду з позовом (заявою) про захист прав і свобод викривачів, брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями); має право вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) викривачів, на будь-якій стадії їх судового розгляду; має право ініціювати незалежно від участі Національного агентства у судовому провадженні перегляд судових рішень у порядку, встановленому законом.

Наведені положення статті 53 Закону «Про запобігання корупції» не повною мірою втілені у КАС України.

Зокрема:

1) у змінах до статті 53 КАС України не зазначено про те, що Національне агентство повинно обґрунтувати адміністративному суду неспроможність викривача самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси викривача, не здійснюють або неналежним чином здійснюють його захист;

2) не передбачені зміни до частини десятої статті 10 КАС України, яка визначає перелік осіб, що можуть бути присутніми під час закритого судового засідання;

3) не передбачені зміни до параграфа 2 глави 4 розділу І КАС України, який визначає участь у справі представника, осіб, які можуть бути представниками, документи, що підтверджують повноваження представника.

Отже, зміни до КАС України внесено фрагментарно та несистемно, що не враховує принципу верховенства права, передбаченого статтею 8 Конституції України.

Варто також звернути увагу, що ці зауваження стосуються й аналогічних положень, що були внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» від 17.10.2019 р.», — відмічає Головне юридичне управління у своєму висновку.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що НАЗК планує робити для ефективності викривачів.

Також ми писали, які електронні новації НАЗК вводить в своїй роботі та чи перевірятиме декларації штучний інтелект.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.