Під час розгляду конституційного подання Верховного Суду стосовно оскарження окремих норм закону Володимира Зеленського про судову реформу представник Президента у Конституційному Суді Федір Веніславський розповів, що далі буде відбуватися з зарплатами чиновників та суддів.
Зокрема, відповідаючи на запитання суддів КСУ стосовно підстав зменшення розміру посадового окладу суддів Верховного Суду Федір Веніславський зазначив наступне.
«Я думаю, що якраз в тому числі через наше з вами спільне обговорення суддівських окладів і взагалі – надмірних рівнів матеріального забезпечення державних посадовців, у Верховній Раді виникло питання про співмірність розміру грошового утримання високопосадовців, включаючи тих, які не є посадовцями органів державної влади, але працюють в державних підприємствах, установах, організаціях, і отримують абсолютно неспівмірні розміри грошового утримання з мінімальними або навіть із середніми розмірами заробітної плати в Україні. Тому питання якраз стояло про те, щоб привести у якесь співвідношення з ідеями соціальної справедливості зарплати посадовців, які отримують гроші з державного бюджету, а також певної кількості осіб, які працюють в державних корпораціях.
У цивілізованому світі розрив мінімальних і максимальних зарплат становить біля 10%. Тобто, якщо середня зарплата в США 20 тисяч доларів на рік, то оплата судді Верховного Суду США близько 200 тисяч доларів на рік.
У нас мінімальна зарплата 4600 грн з копійками, а максимальний розмір зарплати виходить за мільйони доларів на місяць, які оплачуються з державного бюджету.
Метою цього закону (мається на увазі закон про судову реформу №193 – прим. ред.) є приведення коефіцієнту оплати суддів апеляційної інстанції з оплатою суддів Верховного Суду до відмінності у 20-30%, а не 200-300%. Отже, шляхом зменшення оплати праці суддів ВС приводиться у відповідність їх оплата з оплатою праці суддів в інших інстанціях», — зауважив представник Президента.
На це суддя КСУ Віктор Городовенко зауважив, що за законом про судоустрій (ст. 135) в редакції з останніми змінами передбачено, що з 1 січня 2020 року базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду – 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів, а судді Верховного Суду - 55 прожиткових мінімумів. До внесення змін законом Зеленського для судді ВС було передбачено 75 прожиткових мінімумів, тобто, розрив між апеляційним та Верховним Судом складав якраз 30%. «Яким чином в такому випадку дотримано принцип пропорційності?» — запитав Віктор Городовенко.
«Я думаю, що це питання буде найближчим часом предметом розгляду Верховної Ради, тому що той суспільний резонанс, який виник в зв’язку з цими розмірами та невідповідностями буде мати обов’язкове реагування. І я думаю, що якраз оці всі максимальні відмінності оплати праці різних категорій осіб, які отримують оплату праці за рахунок державного бюджету, буде врегульовано законом. Питання буде полягати не в тому, щоб забезпечити максимальний рівень плати держслужбовців, а щоб піднімати мінімальний рівень зарплати звичайних людей, що буде мати наслідком і підвищення зарплати державних службовців», — відповів Федір Веніславський.
Нагадаємо, що 13 січня Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроекти стосовно прожиткового мінімуму. Зокрема, уряд пропонує, щоб мінімальній розмір посадового окладу суддів і прокурорів затверджувався з урахуванням наявних фінансових ресурсів.
Окрім того, на розгляді парламенту знаходиться законопроект Кабміну №2670 стосовно заморожування розміру суддівських посадових окладів.