Наразі законопроект №2314 стосовно змін до процесуальних кодексів — ГПК, ЦПК та КАСУ — опрацьовується до другого читання. Відповідні поправки до нього днями розглядав підкомітет Комітету ВР з питань правової політики.
Член Комісії з питань правової реформи при Президенті України, суддя Господарського суду міста Києва Роман Бойко в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів, яким чином можна розвантажити той масив справ, який накопичився у Верховному Суді. Крім того, ми поцікавилися причинами, через які справи накопичуються саме в цивільній та адміністративній юстиції — чи не пов’язано це з не зовсім вірним визначенням юрисдикції відповідних спорів?
«Голова Верховного Суду Валентина Данішевська у грудні 2018 року запевняла, що всі ці справи будуть розглянуті до кінця 2019-го.
У серпні 2019 року як темпи провадження, так і риторика змінилися, а після висновку Венеціанської комісії по Закону №193, яка, між іншим, сказала, що зменшення кількості суддів можливо не раніше вирішення питання із залишками справ, виявилося, що для їх розгляду необхідно рік-півтора.
Безумовно, про поспіх при відправленні правосуддя не може йти мова, водночас темпи провадження кожного судді у ВС мають бути визначені одним із критеріїв як нового конкурсу, якщо він буде, так і регулярного оцінювання, передбаченого законом. Впевнений, що в першу чергу сторонам, які очікують розгляду касації роками, цікаво буде дізнатися, чому із року в рік одними суддями в межах одного суду та однієї палати вирішується вдвічі більше справ, ніж іншими.
На жаль, судова реформа 2016 року при зменшенні суддів касацій з 350 до 120 (200) не передбачила ефективних касаційних фільтрів та не вирішила ситуації з тим залишком, який історично існував в адміністративній та цивільній юрисдикціях.
За нашими прогнозами, після запровадження системи касаційних фільтрів кількість допущених до ВС звернень дорівнюватиме не більше 120% від кількості змінених/скасованих судових актів, тобто по господарській юстиції — до 15% діючих заяв, по адміністративній — 35-40%, по цивільній — до 15%, та з часом зменшуватиметься, оскільки запропоновані законопроектом №2314 фільтри сприятимуть забезпеченню єдності судової практики, а відтак і підвищенню якості судочинства судами першої та апеляційної інстанції.
Щодо швидкого вирішення ситуації, то розвантаження Касаційного адміністративного та Касаційного цивільного суду може бути здійснене шляхом передання до предметної юрисдикції господарських судів всіх спорів, що виникають у сфері земельних відносин та нежитлових приміщень, а також податкових спорів, незалежно від суб’єктного складу учасників (в т.ч. за участі фізичних осіб).
Такі спори є спорами бізнесу, пов’язані з підприємницькою діяльністю і потребують швидкого вирішення. Всім відомо, що швидкість реального розгляду спору в господарській юрисдикції набагато вища, ніж в адміністративній та цивільній.
У цей спосіб можливо вирішити десятирічну проблему розмежування юрисдикції у сфері розгляду земельних спорів, яка не була вирішена ні постановами Пленуму касаційних судів, ні рішенням КСУ.
Близько 30% скарг, які знаходяться у Касаційному адміністративному суді, подані у справах, що виникають із податкових спорів. Передача їх на розгляд до Касаційного господарського суду пришвидшить їх вирішення та сприятиме подоланню проблеми із залишками справ. Крім того, голова цього суду позитивно сприйняв таку ініціативу та висловив готовність суду кваліфіковано розглянути такі спори. Зауважу, що ці спори вирішуються господарськими судами у межах справ про банкрутство», — зазначив Роман Бойко.
Детальніше читайте у повній версії інтерв’ю.
Як змінився після доопрацювання законопроект №2314 в частині положень ГПК та ЦПК, раніше писала «Судово-юридична газета».