Верховний Суд виніс рішення у справі соціального захисту військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб

Допомога для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, надається особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (АТО), незалежно від отримання грошової компенсації за найм житла членом сім’ї — військовослужбовцем. Про це заявила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу №751/2087/16-а (адміністративне провадження №К/9901/7627/18) за позовом внутрішньо переміщеної особи до Управління праці та соціального захисту населення про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови у наданні позивачу щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, та зобов’язання відповідача призначити виплату позивачу адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої Постановою КМУ №505 від 1 жовтня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та залишив у силі судове рішення суду першої інстанції.

При цьому суд виходив з того, що Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505, не передбачено такої підстави для відмови у призначенні або припиненні виплати щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, як отримання грошової компенсації за найм житла чи отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з інших підстав.

Грошова компенсація за піднайом житлового приміщення виплачується: особам офіцерського складу у разі, коли вони не забезпечені житловим приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошову компенсацію за належне їм житлове приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них та членів їхніх сімей житло; курсантам закладів вищої військової освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які мають сім`ї, у разі ненадання їм житлової площі в сімейних гуртожитках, відсутності таких гуртожитків та житлового приміщення за місцем проходження ними військової служби (навчання).

Виплата такої компенсації здійснюється відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26 червня 2013 року №450.

На цій підставі Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої адресна допомога для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, надається особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а грошова компенсація за піднайом житла, що передбачена Порядком №450 і надається тільки військовослужбовцям, є різними видами виплат, тому відповідачем протиправно відмовлено в наданні позивачу щомісячної адресної допомоги, передбаченої Постановою КМУ №505 від 1 жовтня 2014 року.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», Верховний Суд роз’яснив судам, що є процесуальним засобом для відкриття провадження.