Касаційний адміністративний суд, розглянувши справу №666/754/16-а, дійшов висновку, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При цьому відповідачу — суб`єкту владних повноважень можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести всі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.
Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Касаційна скарга була подана на додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2016 року, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Херсонській області судовий збір в сумі 1515,80 грн.
Враховуючи те, що відповідачем, згідно з платіжним дорученням, було сплачено 1515,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги, проте інших витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, ним не здійснювалось, КАС вирішив, що відсутні підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення шляхом стягнення на користь відповідача з позивача коштів, сплачених ним за подання апеляційної скарги.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВП ВС розв’язала спір щодо сплати ЄСВ за ознакою незалежної професійної діяльності.