Презумпція вини постачальника: ВС встановив, хто повинен доказувати порушення правил експлуатації товару

Верховний Суд у складі палати Касаційного господарського суду 13 грудня розглянув справу №904/5002/18 та встановив, хто повинен доказувати порушення правил експлуатації або зберігання товару.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що постачальник за договором поставки поставив продукцію з дефектами, які були виявлені протягом гарантійного строку експлуатації (не витримали гарантійного терміну по пропущеному тоннажу та гарантованому мінімальному строку експлуатації), не здійснив її заміну на якісну продукцію і не сплатив штраф у розмірі 20%.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у задоволенні позовних вимог про заміну рейок неналежної якості, у кількості двох одиниць, на аналогічну продукцію належної якості та стягнення штрафних санкцій у розмірі 49 тис. грн було відмовлено повністю.

Центральний апеляційний господарський суд залишив рішення без змін.

Позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Висновок ВС

Судді ВС підкреслюють, що відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Водночас ВС наголошує, що у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем ( споживачем) правил експлуатації або зберігання товару.

Положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7, відповідно до якої саме на покупця покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції, не застосовуються як підстава для звільнення постачальника (виробника) від обов`язку доводити, що дефекти товару виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу, оскільки, відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР», може застосувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України, а відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Окрім того, судді ВС підкреслюють, що ця Інструкція застосовується, коли дефекти виникли при прийманні продукції виробничо-технічного призначення, а не в процесі експлуатації продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації).

Враховуючи обставини справи, ВС відступив від висновків, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати (постанова від 13.08.2019 у справі №904/4958/18), зокрема: щодо покладення на позивача (покупця) обов`язку доказування причин дефектів продукції, виявлених протягом гарантійного строку, застосування до спірних правовідносин положень Інструкції №П-7 та незастосування норми права (частини 6 статті 269 Господарського кодексу України) у подібних правовідносинах.

ВС задовольнив касаційну скаргу позивача та передав справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Також ми писали, що якщо строк позовної давності пропущено з поважних причин, він підлягає поновленню: висновок КГС ВС.