ВС встановив, хто зобов’язаний звернутися до суду з позовом про знесення самочинного будівництва

15:55, 18 декабря 2019
Звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є обов’язком, а не правом ДАБІ: рішення ВС.
ВС встановив, хто зобов’язаний звернутися до суду з позовом про знесення самочинного будівництва
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 9 грудня розглянув справу №826/22842/15 і встановив, що звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є обов’язком, а не правом ДАБІ.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що особа_2 за відсутності відповідного дозволу на проведення реконструкції житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок та відповідної проектної документації, погодженої у встановленому законом порядку, всупереч вимогам діючого законодавства, порушуючи Державні будівельні норми, проводить реконструкцію житлового будинку під шестиповерховий багатоквартирний будинок з порушенням протипожежних відстаней до існуючого житлового будинку особи_1 , що знаходиться поруч, та порушує її права як власника сусідньої земельної ділянки.

Особа_1 звернулася до суду з позовом до Держаної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила зобов’язати відповідача звернутися до суду із позовом до особи_2 про знесення самочинно збудованого об’єкта.

Рішення судів

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін увалу суду першої інстанції.

Ухвалюючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що встановлене законодавством право органа державного архітектурно-будівельного контролю на звернення з відповідним позовом до суду є його виключними дискреційними повноваженнями. В такому разі визначення адміністративним судом зобов`язання суб`єкта владних повноважень щодо подання ним позову до суду є формою втручання у дискреційні повноваження такого суб`єкта, зокрема відповідача, що суперечить меті та завданню адміністративного судочинства.

Особа_1, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, подала касаційну скаргу, в якій зазначає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Висновок ВС

Судді ВС зазначили, що порядок реалізації повноважень ДАБІ України щодо знесення самочинного будівництва визначено у спеціальному законі.

Так, відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органа державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Водночас ВС наголошує, що пред’явленню позову органом державного архітектурно-будівельного контролю передують такі дії:

  1. виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
  2. визначення такого об`єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
  3. внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
  4. встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Відтак, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.

ВС зазначив, що зверення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання органів ДАБІ.

Також судді підкреслюють, що у разі невиконання органом держаного архітектурного-будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погодилася з позицією суддів попередніх інстанцій, що питання звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є дискреційними повноваженнями відповідача. 

ВС задовольнив касаційну скаргу особи_1 та направив справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Також ми писали про знесення самовільного об’єкту будівництва та скасування держреєстрації: як визначити юрисдикцію.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики